Дистанційне навчання 6 клас

20 травня
Біологія

Тема уроку:  Екскурсія «Різноманітність рослин свого  краю. Ліс.

Інструктаж з техніки безпеки а також бесіда за такими питаннями:

Ø  Чому не можна шуміти  в лісі?

Ø  Чому не можна трясти дерева, ламати гілки?

Ø  Чому не можна користуватись сірниками?

Ø  Чому необхідно пильно дивитись під ноги?

Ø  Чому не потрібно рвати квіти, мохи, гриби?

Ø  Чому людина приходить до лісу?

1. До якої групи належить ліс, в якому ви перебуваєте?

2.Скільки ярусів можна виділити у лісі?

3.Складіть схему, що демонструє ярусність і видовий склад лісу.

4.Які біоіндикатори чистоти лісу ви спостерігали?

1.Якими рослинами у лісі можна «помити» руки? ( При розтиранні коріння мильнянки лікарської з водою утворюється мильна піна. Також замість мила використовують коріння папороті орляка)

2.Що в лісі може замінити присипку? (спори плауна)

3.Що у лісі може замінити зубний порошок? (розтертий калган)

4. Чим у лісі можна почистити взуття? (мохами, наприклад політрихом звичайним)

Пам’ятаймо! Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватися, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожен із нас і всі ми разом узяті — невід’ємна частинка матінки - природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може ані без води, ані без повітря, ані без Сонця, ані без її щедрих дарів, якими вона нас годує. І не можемо ми протистояти її силі, особливо коли вирують природні стихії. Можливо саме тоді людина і відчуває свою слабкість і нестримну силу природи. Та світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу, та життя нас заставляє замислитись, бо не все так добре, якби хотілося. Людська діяльність багато знищує природних ресурсів, нищить бездумно свою Землю і може настати незабаром такий час, коли природа стане проти людей, щоб людство задумалось, що наша Земля жива, що вона вимагає до себе кращого ставлення і накаже людей. То щоб цього не сталося, треба вже сьогодні задуматись над своєю діяльність і навчитися жити на планеті в гармонії з природою, не тільки споглядати її красу і користуватись її благами, але й дбати про її цілісність і непорушність. Відчувати її потреби, прислухатись про що співає Земля.

Доброго дня!

18 травня

Підсумкове оцінювання

Біологія

Перед виконанням підсумкового оцінювання перегляньте питання. Повторіть вивчений матеріал.

Термін виконання завдання до18 травня   21.00 год.

Завдання налаштовані на виконання один раз.

Пишіть своє прізвище та ім’я так як ви записані в класному журналі.

 Не поспішайте, читайте уважно завдання, не виходьте з системи поки не виконаєте завдання.

УСПІХІВ!!!!!!

Гриби. Лишайники.

20 запитань

Наука, що вивчає гриби, називається

Бріологія

Мікологія

Альгологія

Ліхенологія

Одноклітинними грибами є

Пеніцил

Аспергіл

Мукор

Фітофтора

Взаємовигідне співжиття міцелію грибів з коренями вищих рослин - це

Бактеріориза

Мікориза

До трубчастих грибів не належить

Маслюк

Білий гриб

Підосичник

Печериця

Помідори гинуть через те, що їх вражають

спори трутовика

міцелій мухомора

гаусторії фітофтори

гіфи мукора

Урожай пшениці може бути пошкоджений паразитичними грибами

Ріжками

Цвілевими

Фітофторою

Трутовиками

Тіло лишайника складається з

Водорості

Мохів

Грибів

Вищих рослин

Лишайники вважають індикатором чистого повітря, тому що

очищують повітря

зростають тільки у місцевостях з чистим повітрям

зростають тільки у місцевостях з брудним повітрям

при забрудненні повітря змінюють колір

За типом живлення гриби є

Автотрофи

Гетеротрофи

Міксотрофи

Всі варіанти вірні

Клітинна стінка грибів утворена з

Хітин

Муреїн

Целюлоза

Клітинна стінка відсутня

Однією з рис подібності між рослинами і грибами є

Гетеротрофний тип живлення

Утворення в результаті обміну речовин сечовини

Відсутність пластид

Необмежений ріст

Які гриби з переліку оселяються на стовбурах дерев?

Трутовики

Борошнисторосяні

Сажкові

Фітофтора

До цвілевих грибів НЕ належить

Фітофтора

Пеніцил

Мукор

Аспергіл

Яку сполуку виробив А.Флемінг з пеніцилу ?

Перший протиснідовий препарат

Перший барвник

Перший антибіотик

Перший засіб, який попереджує гниття

Наука, що вивчає лишайники називається:

Ліхенологія

Мікологія

Бріологія

Альгологія

Тіло лишайника називають

Слань

Грибниця

Мікориза

Плодове тіло

Визначіть лишайник, який згадується в Біблії під назвою «манна небесна»

аспіцилія їстівна

пармелія борозенчаста

лецидея заглиблена

Які відносини у гриба і водорості, що утворюють лишайник?

кожен живе як самостійний організм

гриб паразитує на водорості

водорість паразитує на грибі

гриб і водорість живуть в симбіозі

Групи лишайників

Кущисті

Чагарникові

Накипні

Листуваті

Голчасті

Оберіть з переліку їстівні шапинкові гриби

Лисичка звичайна

Опеньок лучний

Сироїжка

Сморчок

Бліда поганка

Свинушка

13 травня

Біологія

Тема: Паразитичні, цвілеві гриби . Поширення середовища існування.

Особливе місце серед грибів займають вищі гриби, еони мають певні особливості будови, надто різно­манітні і відіграють важливу роль у природі: як негативну, так і позитивну.

Гриби-паразити – це група грибів, які живляться за рахунок поживних речовин живих організмів, спричиняючи в них хвороби. Це збірна група, яка поєднує нижчі (наприклад, картопляний гриб) і вищі (трутовики на стовбурах дерев) гриби.

·                    Сажкові гриби зазвичай паразитують на злакових. При цьому та частина рослини в якій паразитує гриб виглядає, ніби обвуглена. Сажкові гриби спричиняють зниження урожайності злаків, а хліб, виготовлений з хворих рослин, отруйний і неприємно пахне.

·                    Іржасті гриби спричиняють появу на уражених органах рослин нальоту, схожого на іржу. Клавіцепс пурпуровий — іржастий гриб — викликає захворювання ріжки, коли замість зернівок у колоску жита утворюються ріжки, як на фотографії. Ріжки, які потрапили до борошна, з якого випекли хліб, можуть викликати важкі отруєння та захворювання «антонів вогонь» (тобто гангрена) в людини.

·                    Борошнисторосяні гриби спричиняють захворювання борошниста роса в різних рослин. Ознакою борошнистої роси є поява на уражених органах рослин плям, схожих на борошно.

·                    Трутовики — паразити дерев. Вони потрапляють всередину рослини через корені або пошкодження на корі та розростаються. Через деякий час на корі з’являються плодові тіла цих грибів. Трутовики спричиняють трухлявіння дерева та його руйнування.

Значення грибів-паразитів. Гриби-паразити часто спричиняють тяжкі захворювання рослин і тварин, чим завдають великих збитків сільському господарству, харчовій та лісовій промисловості. Ряд грибів є збудниками грибкових захворювань людини. 6 гриби-паразити, які вражають шкіру, волосся, нігті, легені людини. Гриб ахоріон, оселяючись на волосистій частині голови, викликає паршу. Гриб трихофітон, який уражає волосся, нігті й шкіру, є збудником стригучого лишаю. Дріжджовий гриб сідіум спричиняє захворювання ротової порожнини – пліснявку. Різноманітність грибкових хвороб, як відзначають біологи, на жаль, розширюється.

Небезпечними для людини є і гриби-паразити рослин. Наприклад, потрапляючи в організм людини або тварин, ріжки спричинюють тяжке захворювання, яке в народі називають "злі корчі" або "антонів вогонь". В одну із епідемій 944 року від цієї хвороби загинуло 40 000 чоловік.

Такі гриби-паразити як трутовики, є руйнівниками деревини, тому відіграють важливу роль у житті лісу. Без них ліс був би похований під відмерлими стовбурами і гілками. Але людині трутовики приносять багато проблем, руйнуючи дерев'яні споруди, завдаючи шкоди садам, паркам. Основним способом боротьби з трутовиками є санітарне вирубування хворих дерев і негайне їх вивезення.

Інші гриби-паразити рослин шкодять овочевим, злаковим, ягідним, плодовим рослинам. Найвідомішим грибом-паразитом є картопляний гриб, або фітофтора. Поширеними в Україні є такі хвороби, як фітофтороз, плодова гниль, сажка злакових та ін. Заходами боротьби із цими хворобами є виведення стійких сортів культурних рослин, дотримання правил агротехніки, застосування біологічного та хімічного методу боротьби тощо. З метою біологічного захисту рослин від грибів-паразитів використовують їх природних ворогів, антибіотики, фітонциди тощо.

    А можуть і самі гриби-паразити використовувати для боротьби із шкідниками. Наприклад, учені вивчають гриби, які є паразитами кровосисних комарів, сарани, хатніх мух. У зв'язку з цим на сьогодні під біологічним методом боротьби розуміють не лише використання живих організмів, а й продуктів їхньої життєдіяльності. Є гриби, які використовуються в медицині. Так, березовий гриб-трутовик чага є профілактичним засобом проти пухлинних захворювань.

Домашнє завдання: Повторити   вивчене про гриби, виконавши вправи https://learningapps.org/2217495

https://learningapps.org/2341879

https://learningapps.org/11910491

Оцінюватися виконання вправ не буду, оскільки  ви наразі пишете  щодня підсумкові роботи. На наступному уроці ми також будемо писати  підсумкову роботу для  оцінювання.

12 травня 2020 р.

Музичне мистецтво

Тема: Жанри зустрічаються
(підручник с. 141-143)
У музичному мистецтві існують твори, у яких жанри взаємодіють, тобто «зустрічаються». У таких випадках композитори вказують подвійну назву жанру. Наприклад, інструментальні твори, які мають додаткову назву «фантазія», зазвичай пишуться у вільній формі: вальс-фантазія М. Глінки, полонез-фантазія Ф. Шопена, соната-фантазія О, Скрябіна.
Вам уже відомо, що жанр «етюд» призначений, як правило, для удосконалення техніки музиканта-виконавця. Проте його поєднання з жанром «картина» налаштовує слухача не на технічний характер п’єси, а на сприймання, збагачене візуальними образами, навіть якщо вона не належить до програмної музики. Звісно, очима таку музичну картину ми побачити не можемо, як живописну, однак під час прослуховування такої музики виникають уявні образи й певні асоціації. Так відбувається, зокрема, при слуханні фортепіанних етюдів-картин російського композитора С. Рахманінова, які поєднують етюдну фактуру музичної п'єси з її яскравою образністю — «картинністю».
В українській музиці до творів, що поєднують різні жанри, належать фортепіанні поеми-легенди В. Косенка, соната-балада Б. Лятошинського, монументальна кантата-симфонія «Кавказ» С. Людкевича та інших.
Послухайте «Вальс-фантазію» М. Глінки та дайте відповідь на запитання.
·       Чому цей танець — вальс — може належати саме до жанру фантазії?
Слухання «Вальсу-фантазії» М. Глінки

Яким є настрій цієї музики?

Розучування пісні Н. Май «Малюки»

(підручник с. 142-143)
Домашнє завдання
Повторити розділ 3, 4.

06 травня

Біологія

Тема. Їстівні,неїстівні та отруйні гриби: основні ознаки відмінності.

           Практична робота №5: Розпізнавання їстівних та отруйних грибів   своєї місцевості.

Самоперевірка знань.( відповідь у коді).

1.Гриби                                  1.Взаємодія з коренями рослин.
2.Гриби-паразити                 2.Клітинна оболонка.

3.Симбіоз                              3.Гіфи.

4.Міцелій                              4.Відсутній хлорофіл.

5.Хітин                                  5.Органічні речовини живих істот.

                    (Відповідь:14,25,31,43,52.)

 Знайдіть зайвий елемент:

1.Шапинка,трубчасті,пальчасті,пластинчасті.

2.Міцелій,плодове тіло,ніжка,шапинка.

3.Сироїжка,опеньок,білий гриб,печериці(всі є пластинчасті)

4.Підосичник,опеньок,маслюк,білий гриб.(всі є трубчастими).

І.За хімічним складом та  використанням у їжу, гриби поділяють на:

                                               ГРИБИ

                                    ↓             ↓              ↓

                                Їстівні,неїстівні,отруйні

 Істивні гриби поділяються на 4 категорії, в основі виділення категорій – є поживність та смакові властивості.

гриби1-ї категорії

Гриби смачні,легко засвоюються,організмом,перед вживанням не потребують термічної обробки,і можуть використовуватись в їжу навіть сирими.

гриби 2- ї категорії

До цієї категорії належать  гриби ,які мають високі смакові властивості,після будь-якої термічної обробки,проте не в сирому вигляді

гриби 3 –ї категорії

Ці гриби є смачними та поживними ,але потребують спеціальних методів обробки:їх необхідно проварити, а відвар злити,або попередньо гриби  замочити,а   потім засолити.

гриби 4-ї категорії

Гриби з невисокою харчовою цінністю ,або маловідомі їстівні гриби для яких кулінарні традиції не сформувалися .

Аналіз зображення грибів різних категорій.

В природі існує група грибів які становлять небезпеку - отруйні гриби – це гриби що містять отруйні речовини-грибні токсини. Саме  такі токсини  як:синильна кислота,аманітин,фалін та фалоїдин діють на організм людини.

Як впливають токсини грибів на організм людини?.(блювота ,пронос,слабкість,головний біль,судоми,болі в шлунку, розпад печінки, зневоднення організму,холодний піт)

Чи всі гриби мають однакий ступінь впливу на організм?(одні гриби спричинюють смерть людини,інші гриби мають підступний характер,якщо їх вживати тривалий час ,або при вживанні з алкоголем.)

Які види  грибних отруєнь є?(первинні та вторинні).

Отруєння може бути викликане не лише отруйними, а і старими їстівними грибами. Найбільш отруйнішим грибом в нашій країні являється бліда поганка, що зовні схожа до сироїжки, однак в навідміну від неї бліда поганка наділена розширеною основою ніжки і облямівкою на ніжці. Теж можна отруїтися й тими їстівними грибами, котрі проростають біля автомобільних шляхів чи у місцевостях з підвищеним рівнем радіації. У подібних місцях гриби накопичують шкідливі речовини із вихлопних газів чи радіоактивні частки. Поміж отруйних шапкових грибів, що подібні на їстівні, найнебезпечними являється мухомори, бліда поганка, несправжні печериці, несправжні опеньки.

  ПРАКТИЧНА РОБОТА №5

Тема: Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.

Мета роботи: ознайомитися з узагальненими зовнішніми ознаками, що відрізняють отруйні гриби від їстівних, навчитися розпізнавати їстівні гриби своєї місцевості.

Обладнання: зображення  грибів, роздатковий матеріал, підручники, довідковий матеріал.

Хід роботи

1.                     Ознайомтеся з наведеними на с. 207-209 узагальненими зовнішніми ознаками, що відрізняють смертельно та особливо отруйні гриби від їстівних.

Дехто вважає що об’їдений молюсками чи комахами гриб не містить отруйні речовини, але це зовсім не так. Речовини, отруйні для людини, можуть бути неотруйними для певних тварин.

2.                     Користуючись наведеними на с. 207-209 зовнішніми ознаками, що відрізняють отруйні гриби від їстівних.

3.                     Дані проведених досліджень грибів занесіть у таблицю.(Запишіть у зошит таблицю)

Групи грибів	Представники
Смертельно отруйні гриби
Особливо отруйні гриби
Їстивні гриби

Для навчання https://naurok.com.ua/test/start/311630

https://naurok.com.ua/test/start/379763

Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника 55

Завдання для контролю практичної роботи

 відкривши посилання join.naurok.ua Код доступу  445318

відкривши посилання join.naurok.ua Код доступу 814488

Тема. Музично-театральні жанри: балет.

Балет — слово французького походження з італійськими коренями, що означає «танець». Тобто балет — це музична вистава, зміст якої втілено засобами танцю. Цей синтетичний жанр творчості поєднав драматичне, музичне, хореографічне та образотворче мистецтво.

Балет — музично-театральний жанр; твір, зміст якого виражено в музично-хореографічних образах.

Балет виник в Італії, де на карнавалі полюбляли ставити веселі танцювальні сценки. А у Франції розквітнув пишний і урочистий придворний балет. Саме французькі хореографи, з-поміж яких виявилося чимало справжніх майстрів, створили специфічну мову хореографічного мистецтва. Балет складається із класичного танцю, характерного танцю    і пантоміми, за допомогою якої танцівники «розмовляють» один з одним. У сучасному балеті застосовуються також рухи, запозичені з гімнастики й акробатики.

Балетний жанр приваблював багатьох українських композиторів, зокрема, Євген Станкович написав балети «Ніч перед Різдвом» за твором М. Гоголя, «Ольга», «Вікінги» та «Володар Борисфену» на історичні сюжети.

В Україні балетні вистави, опери й оперети можна подивитися в музичних театрах Києва, Одеси, Львова, Донецька, Харкова, Дніпропетровська, а також у Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва — спеціальному музично-театральному закладі для дитячої аудиторії глядачів.

Балет Арама Xачатуряна «Спартак» за мотивами однойменного роману Рафаелло Джованьолі став одним із популярних творів цього жанру. Він увійшов до репертуару балетних труп кращих музичних театрів світу.

Основа драматургії балету «Спартак» — протистояння двох сил: римських легіонерів і повсталих гладіаторів на чолі зі Спартаком. У музиці балету втілилися найхарактерніші особливості творчості Арама Хачатуряна: яскраві музичні теми-образи, що миттєво запам'ятовуються, своєрідна виразна мелодика, у якій європейські інтонації органічно поєднуються зі східними, контраст і динамізм у розвитку музики.

Перегляд фрагментів балету «Спартак» А.Хачатуряна.

Домашнє завдання. Ст..131-134

Слухати музику за власним вибором.

04 травня

Біологія

Тема: Шапикові гриби.

- Які ви знаєте ознаки подібності  грибів до рослин?( прикріплений спосіб життя, необмежений ріст, міцна клітинна оболонка,наявність гіфів, що за функцією нагадують корінь рослин).

Ознаки подібності до тварин ( до оболонки входить хітин, відсутність хлорофілу, гетеротрофний спосіб живлення, наявність в обміні речовин сечовини та запасаючий продукт – глікоген).

Сьогодні ми з вами і розпочнемо вивчати ті гриби, з якими в вас і асоціювалось слово  гриби « найвідоміші і найпотаємніші істоти. Справді  гриби людям відомі давно. В усякому разі, ще в Давньому Римі чудово знали не лише про смакові якості грибів, а й про отруйні їх властивості. Та все ж незважаючи на давнє знайомство, гриби – істоти таємничі. люди споконвіку цікавилися ними. Є описи грибів, зроблені в ІУ ст. до нашої ери. Але і тоді, і значно пізніше ніяк не вдалося зрозуміти біологію цих організмів.

Шапикові гриби складаються з грибниці  та плодових тіл, які за сприятливих умов ( вологість і тепло ) виникають на грибниці. Плодові тіла – це пристосування до розмноження. Плодові тіла складаються з шапочки і ніжки. Шапочка зверху вкрита тоненькою шкірочкою, забарвленою у яскраві кольори.

-         А які гриби знаєте ви? Чому такі назви: підосичник, підберезовик, піддубник? Чому в лісі гриби ростуть на зрубах? ( опрацьовуємо питання про грибокорінь або мікоризу). від дерева гриб отримує вуглеводи, а рослини від грибів солі, воду, ростові речовини. Отже, гриби гетеротрофні ( сапротрофи, паразити) організми. Як же розмножуються гриби?

  Відомий італійський вчений Мікелі, який вивченню грибів присвятив своє життя,   помилково вважав, що у грибів є квіти з тичинками. Випадково він став очевидцем досить дивного явища. Він поклав на аркуш чистого паперу шапочкою вниз печериці і забув про неї. А коли підняв, то побачив на папері ледь помітний геометрично правильний візерунок із порошинок, такий самий дослід вчений провів із сироїжками, він вирішив проростити так зване « насіння» і досяг успіху учений неймовірно зрадів, коли побачив проростки. Мікелі поклав край розмовам про виникнення грибів від ударів блискавки, гниття рясної роси.

Отже, гриби розмножуються спорами, які містяться з нижньої сторони шапочки, вегетативно( частинами міцелію) та статево.

Для навчання https://naurok.com.ua/test/start/278351

https://learningapps.org/1473882

Домашнє завдання: Параграф 54 підручника. Виконати тести для контролю домашнього завдання відкривши посилання
join.naurok.ua  Код доступу 107428

УСПІХУ!!!!

29 квітня 

Біологія

Тема: Лишайники – приклад симбіотичних організмів.

Більше ста років тому лишайники були великою загадкою для вчених, а відкриття в 1867 році їх суті оцінювалось як одне з найбільш унікальних відкриттів того часу. Але в народі давно знали про ці організми й використовували їх для отримання красильних речовин. Тільки називали ці організми «хаосом природи» та «убогою бідністю рослин». Хто ж насправді ці організми? Яку будову вони мають? Чим корисні? Розглянемо сьогодні на уроці.

Загальна характеристика. Будова лишайників.

   Наука про лишайники – ліхенологія

   Лишайники – це особливі симбіотичні організми. (Симбіоз – означає співіснування, разом).  Вони складаються з грибів та водоростей або ціанобактерій .

ГРИБИ+ ВОДОРОСТІ= ЛИШАЙНИКИ

Водорості , які містяться в лишайниках, можуть жити самостійно, а гриби – тільки в симбіозі з водоростями (зеленими та ціанобактерії).  Зверху лишайник вкритий шаром щільно переплетених видозмінених гіфів. Цей шар сухий, його називають кірковим. У середині слань складається з нещільно переплетених гіфів, між якими розташовуються окремі клітини або колонії водоростей . Гриби та водорості в лишайнику тісно взаємопов’язані. Гриби поглинають з навколишнього середовища воду та мінеральні речовини, забезпечуючи ними водорості . до того ж гриби захищають водорості від висихання. Зелені клітини водоростей або ціанобактерій забезпечують гриби органічними речовинами.  Способи живлення лишайників АВТОГЕТЕРОТРОФИ.

   Гриби та водорості в лишайнику так тісно взаємопов’язані і взаємодіють , що являються своєрідним цілісним організмом. Лишайники часто утворюють речовини які ніде більше в природі не зустрічаються, наприклад , лишайникові кислоти, ароматичні речовини. До субстрату (каміння, ґрунт, дерева) лишайники прикріплюються ризоїдами.

   Розмножуються лишайники шматочками слані, а також окремими клітинами,  або групами клітин обплетених гіфами.(ВЕГЕТАТИВНО та СТАТЕВО). Відірвавшись від цілого, шматочки лишайника розносяться по світу за допомогою тварин або вітру. І там, куди частинка рослини потрапить, виростає ще один лишайник.

Лишайники дуже широко розселилися на Землі. Вони живуть у найрізноманітніших кліматичних зонах – від арктичних снігів до пустель .

Особливо багато лишайників у тундрі, де вони становлять основну масу ґрунтового покриву . Тіло лишайника називають сланню або талом. (від грецького "талос", що означає "паросток"), тобто вегетативне тіло не почленоване на органи — корінь, стебло та листок.

Різноманітність лишайників.

 За зовнішнім виглядом слані їх поділяють на три групи : накипні , листуваті та кущисті.

   Накипні мають слань у вигляді тонкої скориночки , яка зростається з поверхнею стовбура , каменя . Відокремити їх від поверхні майже не можливо.

    Слань листуватих лишайників складається з лусок або пластинок і прикріплюється до поверхні пучками гіфів . Такі лишайники легко відокремити від поверхні, не ушкоджуючи слані.

   Кущисті лишайники на вигляд подібні до кущиків . Вони прикріплюються до поверхні пучками гіфів і ростуть в гору або звисають у низ .

     Крім того, що лишайників налічують найбільше підвидів, так вони ще і є найвитривалішими рослинами на планеті. Довговічність — унікальність лишайника. Вони можуть існувати кілька десятків років, а то і сотень, повільно ростуть собі, орієнтовно один міліметр на рік, сім міліметрів на рік — це вже найшвидше. За розмірами слані вчені визначають вік лишайників . Вік деяких з них сягає 5 тисяч років.

    А ще лишайники — природна сигналізація забруднення повітря. Цьому сприяє неоднакова чутливість різних видів до забруднення атмосфери, пояснюють екологи. Використання лишайників як біоіндикаторів забруднення повітря засноване на ефектах змін у довкіллі під дією забруднення повітря на живі організми. Цей метод називається екологічна індикація.

   Лишайники здатні вижити там, де не зможе існувати жодна інша жива рослина. Вони можуть рости і на скелях, і на стовбурах дерев, і на дахах будинків. Не заважають їхньому росту навіть найсуворіші кліматичні умови. Їх можна зустріти і в пустелі, і в зеленому лісі, на замулених болотах і в холодній тундрі. Настільки невибагливі, що цілком задовольняються вологою після дощу. В пустелях лишайники закріплюють піски, сповільнюючи або зовсім припиняючи рух дюн на родючі землі. Наприклад, у найбільшій пустелі помірного поясу — Олешківських пісках, розташованій на півдні України, — саме лишайниковий покрив стабілізує піщані дюни там, де немає лісу.

До Червоної книги України занесено 27 видів лишайників.

•у сільському господарстві, в оленярстві, лишайники — основний корм оленів ("оленячий мох" — ягель);

• деякі види лишайників використовуються в їжу людиною: аспіцелія їстівна, умбілікарія їстівна;

• ще древні греки, чотири тисячі років тому, застосовували лишайники як лікарські препарати. Сьогодні з них виготовляють антибіотики, оскільки лишайникові кислоти мають бактерицидні властивості;

• у парфумерній промисловості використовуються для виготовлення парфумів;

• у хімічній промисловості з лишайників одержують лакмус (індикатор - речовина, що змінює свій колір у присутності кислот та лугів. Цей та інші індикатори ви будете вивчати на уроках хімії), фарби, барвники, спирт.

 Домашнє завдання

Вивчити ŝ 53

Дослідити територію біля домівки та визначити, чи є лишайники.

Виконати тести, відкривши посилання join.naurok.ua  Код доступу 951506

28 квітня

6 клас – музичне мистецтво

Тема. Концерт

Концерт — жанр симфонічної музики; музичний твір, що зазвичай складається з трьох частин і призначений для виконання одним або кількома інструментами та оркестром.

Принцип «змагання» поступово проникав і в суто інструментальну музику. Зіставлення звучання всього ансамблю (тутті) з декількома інструментами (соло) стало основою кончерто гроссо — жанру, що отримав поширення у творчості А. Вівальді, Й.-С. Баха та інших. Згодом склався також тип сольного тричастинного концерту для клавіру, скрипки та інших інструментів у супроводі оркестру. Яскравого втілення він набув у творчості В.А. Моцарта, Л.Бетховена. Темп першої частини концерту, як правило, рухливий, другої — повільний. Музика другої частини виражає піднесені роздуми — споглядання. Третя частина — фінал — швидка, життєрадісна, нерідко пов’язана з народно-жанровими джерелами. Так будується концертний цикл, який утвердився у творчості композиторів-класиків. Пізніше з’явилися одночастинні концерти (Ф. Ліст, Д. Бортнянський). Але термін «концерт» має й інше значення. Неважко здогадатися, що слово «концерт» позначає й особливу форму презентації музики: це публічне виконання музичних творів за заздалегідь оголошеною програмою, яке відбувається в спеціально обладнаному для цього приміщенні — у концертних залах або філармоніях.

 Слухання Концерту ре мінор для гобою і струнних А.Марчелло.

 Слухання Концерту ре мажор для чембало з оркестром Д.Бортнянського.

 Розучування пісні В.Поповича «Скрипалик-цвіркунець».

Підручник: Тема 28-29 сторінка 124-130. Вивчити пісню «Скрипалик-цвіркунець» - на вірші В.Кленца і музику В.Поповича

Домашнє завдання.

Слухати музику за власним вибором.

27 квітня

Біологія

 Тема: Групи грибів: сапротрофні — цвілеві гриби. Лабораторне дослідження : будова цвілевих грибів.

— Де можна зустріти шапинкові гриби?

(у лісі, на галявині, на луках, на старих пеньках тощо.)

— Які фактори зовнішнього середовища необхідні для цих грибів? (Незгнилі органічні речовини, вологість ґрунту й повітря, достатня кількість тепла, затінене світло.)

 Висновок:

На розвиток грибів впливає багато факторів середовища існування — склад субстрату й наявність у ньому органічних компонентів, інтенсивність сонячної радіації, наявність вологи, вміст в атмосфері кисню і вуглекислого газу, а також антропогенний вплив (інтенсивність збору, випас худоби, витоптування і т. д.).

            Разом з поживними речовинами із субстрату, атмосферного повітря і води гриби можуть поглинати й накопичувати у своєму тілі різного роду токсичні, радіоактивні та шкідливі для організму людини речовини. Такі гриби являють собою велику небезпеку для споживача (тому в місцях з підвищеною радіоактивністю, поблизу доріг з автомобільним рухом, промислових підприємств і поховань технологічних відходів виробництва збір грибів не бажаний). Їстівні гриби, накопичуючи токсичні продукти, можуть ставати отруйними.

Мабуть кожен з вас бачив плісняву на продуктах чи цвіль в підвалах, в під’їздах чи відчував її запах. Що ж таке пліснява чи цвіль? Яку вона наносить шкоду? І чи є від неї якась користь? Якщо плісняву розглядати під мікроскопом, то вона може бути красива і в той же час огидна. Її мікроскопічні спори переслідують нас повсюди. Вони знаходяться в повітрі, в квартирі і навіть проникають в людський організм.

 Деякі види плісняви здатні викликати серйозні захворювання у людей і тварин, а інші, навпаки, можуть врятувати життя. Одні види плісняви отруюються їжу, а другі надають продуктам особливого смаку.

Пліснява оточую нас повсюди. Вона є на продуктах, в ванній кімнаті, на деревині, книгах, одним словом - кругом.

За будовою міцелію гриби умовно поділяють на вищі та нижчі.

— Як ви гадаєте, чим міцелій нижчого гриба відрізняється від міцелію вищого гриба? 

 (У нижчих грибів у гіфах не має перетинок, тому вони мають вигляд однієї гігантської галузистої клітини.

У вищих грибів міцелій багатоклітинний, тобто в гіфах є поперечні перетинки.

Дріжджі та внутрішньоклітинні паразитичні гриби міцелію не мають. Тривалість життя міцелію нижчих грибів становить декілька днів. Їхні гіфи не мають перегородок і є гігантськими дуже розгалуженими клітинами із численними ядрами.

Тривалість життя міцелію вищих грибів — декілька років. Їхні гіфи складаються з клітин, що мають одне або декілька ядер; довжина таких клітин деколи сягає кількох метрів.  

2       Мукор — сапрофітний цвілевий гриб. Особливості будови та процесів життєдіяльності.

Під спільною назвою «цвілеві гриби» об’єднують різні види грибних організмів, які утворюють характерний наліт (цвіль).

Цвілеві гриби оселяються на продуктах харчування, у ґрунті, на овочах і плодах. Вони зумовлюють псування доброякісних продуктів (хліба, овочів, ягід, фруктів тощо). Більшість цих грибів — сапротрофи. Проте деякі з них є збудниками інфекційних хвороб людини, тварин, частіше рослин.

Розмноження нижчих грибів на прикладі цвілевого гриба

Спочатку біла цвіль має вигляд пухнастого нальоту, який через деякий час стає чорним, оскільки на грибниці з’являються кулясті головки (спорангії), у яких утворюється велика кількість спор темного кольору.

Загадка

Господарка вирішила спекти хліб. Взяла пше­ничного борошна, додала до нього води й солі, замі­сила тісто. Змазала зверху яєчним жовтком. Поста­вила в піч. Вийняла через певний час хліб з печі. Тісто добре пропеклося, покрилося рум’яною ско­ринкою, тільки замість пишного хліба вийшов твердий корж. Чому так вийшло?

Багато народів здавна знайомі із дріжджами. Це підтверджують археологічні роз­копки. На території Давнього Єгипту й Межиріччя знайдено руїни броварень і пекарень, побудованих за 2 і навіть 6 тис. до н. е.

    Яку будову мають дріжджі? 

Лабораторне дослідження

Тема. Будова цвілевих грибів.

Мета: ознайомитися з будовою цвілевих грибів на прикладі мукора.

Обладнання: мукор на хлібі, лупа, препарувальний набір, таблиці.

Хід дослідження

1.         Розгляньте уважно неозброєним оком скупчення мукора на харчових продуктах. Опишіть, що побачили.

2.         Розгляньте мукор за допомогою лупи чи мікроскопа. Порівняйте те, що побачили, з малюнком підручника і таблицею.

3.         Знайдіть окремі гіфи грибниці (вони мають вигляд ниток) і спорангії (мають вигляд чорних головок чи горошин, що піднімаються на високих ніжках-підставках).

4.  Намалюйте, що побачили, і позначте цифрами:

1 — гіфи;

2 — спорангій;

3 — ніжка-підставка.

5.         За результатами роботи зробіть висновок.

3.         Пеніцил — сапрофітний цвілевий гриб. Особливості будови та процесів життєдіяльності

Завдання:

— Опрацюйте текст підручника і дайте відповіді на запитання:

I  — Що спільного в будові мукора і пеніцила?

II  — Що відмінного в будові мукора і пеніцила?

III  — Чому цвілеві гриби оселяються на органічних рештках?

IV  — Як можна уникнути появи цвілі?

Відкриття пеніциліну

Александер Флемінг (1881–1955) — англійський бактеріолог. У 1945 р. він був визнаний гідним Нобелівської премії з фізіології і медицині (разом з Х. Флорі та Е. Чейном) за відкриття антибіотика пеніциліну.

Як це часто трапляється в історії наукових відкриттів, успіх приходить до вдумливого і неквапливого дослідника при наявності деякої частки везіння. «Чарівна куля» наздогнала Флемінга в 1929 р., коли колонія стафілококів (бактерій) у його лабораторії була випадково заражена цвілевими грибами і всі стафілококи загинули. Виявилося, що в колонію потрапив пліснявий гриб Penicillium notatum. Речовину, яку він виділяв у культуральне середовище, Флемінг назвав пеніциліном.

Подальші дослідження показали, що навіть у великих дозах пеніцилін нетоксичний для тварин і здатний убивати дуже стійкі патогенні мікроорганізми. На жаль, у лікарні Св. Марії не було біохіміків, і Флемінг не зміг одержати пеніцилін у вигляді, придатному для ін’єкцій. Цю роботу виконали в Оксфорді Г. Флорі та Е. Чейн лише в 1938 р.

У 1941 стало ясно, що можливості пеніциліну як протимікробного агента дуже великі і його необхідно виготовляти в промислових масштабах. Відкриття пеніциліну, а потім інших антибіотиків зробило справжню революцію в лікуванні інфекційних хвороб.

-          У яких галузях промисловості вико­ристовують дріжджі зараз?

1.Дріжджі використовують у хлібопеченні, вино­робстві, пиво- й квасоварінні; у сучасній біотехно- логії, промисловому виробництві спирту; існують харчові й кормові дріжджі; також їх застосовують у медицині.

Харчова промисловість

Дріжджі спиртового шумування широко ви­користовуються в хлібопеченні (хлібопекарські дріжджі), пивоваренні (пивоварні дріжджі) і вино­робстві, виробництві квасу, сидру.

Можуть використовуватися як дикі форми, так і культурні раси. У літературі часто трапляється термін «пивні», або «пекарські» дріжджі, хоча в пи­воваренні використовуються й інші види дріжджів.

Виноробні раси дріжджів одержують назви за­лежно від місцевості, з якої вони походять, або від сорту винограду. Характерний смак і букет вина залежить від безлічі факторів, у тому числі й від раси використовуваних дріжджів.

Молочні дріжджі використовуються у вироб­ництві молочнокислих продуктів.

До видів, які здатні шкодити харчовій промис­ловості, належить міцеліальний грибок ярровія ліполітична. Цей вид продукує ферменти, які роз­щеплюють жири й білки. Він може розвиватися в продуктах з високим умістом жиру й викликає згіркнення.

Медицина

У фармацевтиці препарати дріжджів застосову­ються як вітамінні й інші біологічно активні добав­ки, головним чином завдяки високому вмісту в них вітамінів групи В. Препарати дріжджів викорис­товують зазвичай у вигляді сухих або рідких екс­трактів. Добова норма вітамінів групи В міститься у 25 г сухих дріжджів.

Кормові дріжджі

У бродильних виробництвах як побічний про­дукт накопичуються великі кількості дріжджової біомаси, багатої на білки, жири й вуглеводи. Дріж­джова маса або дріжджові екстракти можуть вико­ристовуватися як кормові добавки. Для одержання кормового білка з молочної сироватки використо­вують молочні дріжджі.

Виробництво етилового спирту

Для виробництва спирту шляхом шумування з подальшою перегонкою й очищенням продукту використовують картоплю, зерно, патоку, відходи деревообробної й целюлозно – паперової промисловості.

Дріжджі використовують також для виробництва вітамінів.

1.         Біла цвіль.

2.         Сапрофітне живлення.

3.         Має багатоклітинний міцелій.

4.         Одноклітинний гриб.

5.         Розмножується брунькуванням.

6.         Є джерелом антибіотиків.

7.         Використовують у хлібопекарській промисловості.

8.         Спори утворюються в кулястих спорангіях.

9.         Розмножується спорами.

10.       Псує продукти харчування.

11.       Спорангії мають вигляд китиць.

12.       Здатний існувати в анаеробному середовищі.

Відповіді: І варіант — 1, 2, 4, 8, 9, 10; ІІ варіант — 2, 3, 6, 9,  Взаємоконтроль  завдань

3..        «Закінчи речення».

1.         На продуктах харчування може оселятися… (мукор).

2.         Цей гриб належить до… (нижчих).

3.         Спори в мукора утворюються в кулястих… (спорангіях).

4.         На відміну від мукора, пеніцил — (багатоклітинний гриб).

5.         Пеніцил став відомим на весь світ завдяки тому, що з нього був виділений перший… (антибіотик).

6.         До грибів, які не утворюють грибницю, належать… (дріжджі).

7.         Їх використовують для… (отримання спирту, у хлібопекарській та пивоварній промисловості)

3.Установіть відповідність між назвами грибів та їхніми властивостями (один варіант зайвий).

1  аспергіл           

2  пеніцил               

3  мукор

А цвілевий гриб, який може спричиняти тяжке захворювання людини         

Б мікоризоутворюючий гриб, який співіснує із сосною

В цвілевий гриб, з якого вперше навчилися видобувати цінну речовину для виготовлення ліків

Г цвілевий гриб, міцелій якого виглядає як одна велетенська багатоядерна клітина

1	2	3
А	В	Г

Самоконтроль завдань і  взаємоконтроль

— Пеніцилові гриби використовують у виробництві різних незвичних для нас сирів. Це французькі сири рокфор, камамбер, брі тощо. Їм властива певна структура (тверді або м’які сири), специфічний вигляд (наприклад, прожилки та плями голубувато-зеленого кольору) і своєрідний аромат. На завершальній стадії виготовлення таких сирів їх поміщають для дозрівання в спеціальні камери зі спорами грибів. Спори проникають у сир і розростаються в ньому. Утворюється тіло гриба, під впливом якого сир набуває соковитості, маслянистості, певного смаку й аромату. Що ж виділяє гриб? Чому властивості сиру змінюються в період дозріванн

Домашнє завдання:  Опрацювати відповідний параграф підручника № 52

Виконати тести за посиланням join.naurok.ua    Код доступу 189673

УВАГА!!!!! Тестові завдання для контролю домашнього завдання виконується з певними налаштуваннями:

Виконати слід до наступного уроку.

Зайшовши на посилання, вести код доступу та своє ім’я та прізвище.

Змога виконати тест ЛИШЕ ОДИН РАЗ.

Робити скриншот не потрібно. Я результати буду бачити відразу на своїй сторінці.

22 квітня
Біологія

ТЕМА 5 . ГРИБИ

Урок 1. Тема уроку. : Гриби. Особливості живлення грибів . особливості будови грибів: грибна клітина,грибниця , плодове тіло .Розмноження та поширення грибів.

Літо з дощами,  осінь з грибами.

Мабуть найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Плескіт голубої води, шелест зелених дібров, спів пташок, запах і розмаїття квіток, усе це дороге серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краюУ рідному краї панує весна. Місяць – травень.. Сонце піднімається вище, його косе проміння пригріває землю. День довгий, а ніч коротша. Небо блакитного кольору на ньому блукають хмари. Часом з них виривається дощ.
Нехай негода ранньої весни не псує вам настрій. Будьте такими ж енергійними, завзятими, наполегливими, творчими,. Нехай кожен із вас сьогодні досягне успіху..

- Назвіть Царства живої природи.

царство Рослини.

царство Тварини.

царство Гриби

царства Дроб’янки.

царство Віруси – неклітинні форми життя.

Сьогодні на занятті ми розглянемо загальну характеристику царства Гриби, і з’ясуємо, чому ці організми виділили в окреме царство

. А зараз я хочу запросити вас до «картинної галереї». Чи відомі вам об’єкти зображені на «картинах»?

На кожному з цих фото зображено представників Царства Гриби. Це організми дуже різні за виглядом, за формою, за поширенням в природі , але всі вони відіграють діже важливу роль як в природі так і в нашому житті, тому ми повинні їх вивчати, щоб поглибити свої знання про живу природу, оскільки  людина без знань як  гриб : хоч на вигляд і міцна, а за землю погано тримається?

Росте собі грибок в лісі і, здається, що не має в ньому нічого особливого: гриб та й гриб. Та якщо вдуматись як гриб піднявся із землі, як росте і живе, то багато чого в його короткому житті здається дивним. Тому ці організми об'єднано в окреме царство - Гриби, а наука, що їх вивчає називається мікологія.

Сир, лимонна кислота, алкоголь, миючі засоби. І це не всі дива до яких здатні гриби.

Яка їхня роль у природі і господарській діяльності людини ?

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «гриби». Усі відповіді записуються до асоціативного куща, який зображено на дошці.

Гриби еволюціонували як самостійне царство, окремо від рослин і тварин, 1,5 млрд. років тому.  Вони бувають одноклітинні, але більшість – багатоклітинні. Усі гриби виключно гетеротрофні організми, тобто мінеральні речовини засвоюють з навколишнього середовища, однак органічні речовини повинні отримувати в готовому вигляді. Сьогодні відомо понад 100 тисяч видів грибів. Гриби – незвичайні і загадкові організми.

— Назвіть ознаки грибів, за якими вони схожі з рослинами, та ознаки, за якими вони схожі з тваринами.

— до тварин — в оболонці є хітин, запас поживних речовин у вигляді глікогену, у результаті обміну речовин утворюється сечовина;

— до рослин — необмежений ріст, прикріплений спосіб життя, адсорбтивний тип живлення, тобто всмоктування.

Гриби мають також якості, властиві тільки їм, наприклад майже у всіх грибів вегетативне тіло являє собою грибницю або міцелій.

За всіма цими ознаками гриби виділяють в окреме царство живих організмів.

Клітина грибів:

•          Клітинна оболонка складається із целюлози, білків, ліпідів, хітину. А під нею є плазматична мембрана.

•          Цитоплазма з одним або кількома ядрами, мітохондріями, лізосомами, вакуолями (містить запасні речовини — глікоген, ліпіди, жири).

•          У цитоплазмі містяться білки і незв’язані з органелами клітини ферменти, амінокислоти, вуглеводи, ліпіди. У їстівних грибах є багато вітамінів і мінеральних солей.

•                    рослини

•                    - прикріплені

•                    - є вакуолі з клітинним соком

•                    - є клітинна стінка

•                    - не здатні змінювати форму

•                    - не здатні активно рухатися

•                    - необмежений ріст

•                    гриби

•                    - є ядро

•                    та мітохондрії

•                    -є статеве і

•                    нестатеве

•                    розмноження

•                    тварини

•                    - відсутні хлоропласти

•                    - у клітинній оболонці хітин

•                    - запасаючий вуглевод - глікоген

•                    - продукт виділення - сечовина

•                    - гетеротрофи

Спосіб живлення позначився на будові тіла гриба, яке являє собою систему мікроскопічних розгалужених ниток – грибницю. Вона охоплює великі площі. Адже джерело води може бути далеко від їжі і її доводиться перекачувати

Вчитель: назвіть мені найбільші живі організми планети. (учні називають рослини – Секвойя гігантська, тварин – синій кит, слон). Мушу вас розчарувати. Найбільшими живими організмами на планеті є гриби. Так,  саме гриби

От і зроблено перший запис у книзі рекордів – «найбільші організми планети».

Гриби- гетеротрофні організми

Поглинають речовини всмоктуванням

Особливістю живлення грибів є позаклітинне травлення

Групи грибів за характером живлення  

Найцінніший гриб у світі

Мацутаке — це найбільш цінний гриб у Японії та інших країнах Азії. Великої цінності цим грибам надає їхня рідкість, адже ростуть вони тільки у природних умовах на стовбурах червоної сосни. Ще більше вони цінуються через те, що до сьогодні ще ніхто не зміг виростити ці гриби штучно.

Мацутаке називають одним з найдорожчих грибів у світі (найдорожчим є трюфель). А у зв’язку з тим, що кількість цих грибів у природі різко зменшилася через шкідливих комах, що знищують хвойні дерева, їхня ціна відповідно зросла в декілька разів. Сьогодні за півкілограма грибів мацутаке доведеться віддати більше тисячі доларів. Окрім того, існують і особливі види мацутаке, ціна на які становить більше ніж 2000 доларів.

Оскільки мацутаке росте на стовбурах сосни, інша його назва — «сосновий гриб».

Недарма його називають «королем японських грибів», адже мацутаке має неперевершений смак і насичений грибний аромат.

Цей вид грибів широко використовується у східній кухні як делікатес. Він входить до меню чи не кожного японського ресторану.

Також він затребуваний у медицині. Вважають, що гриби мацутаке мають особливі лікувальні властивості й активно впливають на обмін речовин.

Найбільший гриб у світі

Нещодавно групі дослідників вдалося виявити найбільший гриб світу. Росте він у Китаї та, за твердженням фахівців, є унікальним і неповторним у певному плані.

Маса плодового тіла трутовика F. ellipsoidea перевищує 500 кг, довжина цього гриба сягає 10 м, а ширина — 80 см. Гриб містить близько 450 мільйонів спор, а його вік, за оцінками спеціалістів, сягає щонайменше 20 років.

Як відомо, трутовики — це ті гриби, які живуть на деревині або в ґрунті. Зовні вони зовсім не схожі на «звичайні» гриби — їхні плодові тіла являють собою плоскі та досить тверді пластини. Виявлений нещодавно ученими F. ellipsoidea росте під землею, саме тому він протягом тривалого часу залишався непоміченим, зумівши досягти таких вражаючих розмірів.

Групи грибів за способом живлення

Сапротрофи

Симбіонти

Паразити

Розмноження грибів

Статеве

Нестатеве

Вегетативне

Групи грибів
за способом дихання

Аероби (з киснем)

Анаероби (без кисню)

1.         «Вірю — не вірю».

позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.

1.         Гриби належать до рослин.

2.         Гриби-паразити можуть оселятися на поверхні або в середині живих істот.

3.         Гриби — це автотрофні організми, здатні до фотосинтезу.

4.         У клітинних стінках грибів міститься хітин.

5.         У клітинах грибів містяться пластиди й мітохондрії.

6.         Серед грибів є одноклітинні й багатоклітинні організми.

7.         Справжніх тканин гриби не утворюють.

8.         Для грибів, як і для тварин, характерний обмежений ріст.

9.         Гриби, як і рослини, не здатні до активного руху.

10.       Одноклітинні гриби дріжджі є анаеробними організмами.

11.       Запасною речовиною грибів є глікоген.

12.       Гриби й лишайники належать до царства Гриби.

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
–	+	–	+	–	+	+	–	+	+	+	+

    Домашнє завдання Вивчити § 51, знати відповіді на запитання до рубрики «Перевірте свої знання».

Завдання для навчання протягом вивчення теми – 8 уроків  (висилати результати не потрібно -  для навчання)  https://learningapps.org/index.php?category=8&s=

Тести для поурочного контролю https://naurok.com.ua/test/start/238369

15 квітня   2020

Біологія
Тема: Практична робота № 4: Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах

Вибрати одну правильну відповідь (усно)

1.   За відношенням до вологи серед рослин є:

А   тіньовитривалі          В холодостійкі

Б   посухостійкі              Г тіньолюбні

2.   За відношенням до світла серед рослин є:

А   тіньовитривалі          В вологолюбні

Б   посухостійкі              Г теплолюбні

3.   До тіньовитривалих рослин належать:

А   конвалія                     В сосна

Б   дуб                             Г підсніжник

4.   До холодостійких рослин належить:

А   ячмінь                        В огірок

Б   квасоля                      Г буряк

5.   До теплолюбних рослин належить:

А   овес                            В ячмінь

Б   пшениця                    Г кукурудза

6.   До вологолюбних рослин належить:

А   ряска                          В елодея

Б    сфагнум                     Г ковила

Відповіді: 1 — Б, 2 — А, 3 — Б, 4 — А, 5 — Г, 6 — Б.

Наші сучасні помешкання далекі від екологічно безпечних взірців. Будівельні й опоряджувальні матеріали, комфортні на перший погляд речі побутового вжитку, побутова хімія, газова плита, лінолеум, синтетичний палас — усе це може спричинити сухість шкіри, хронічний головний біль, неприємні відчуття в очах, подразнення верхніх дихальних шляхів тощо. Але поліпшити становище можна з допомогою кімнатних рослин. Наприклад, за три тижні китайська троянда чи кімнатний виноград повністю очистять повітря у квартирі від мікробів. Оздоровлять його також мирт звичайний, декоративний благородний лавр і папороть. Остання добре почувається в будь-якому будинку, тому що сама поглинає енергію з навколишнього середовища.

Рослини дарують гарний настрій, допомагають зняти стрес, мають заспокійливу дію. Але навіть найневибагливішій рослині обов’язково потрібно забезпечити гарні умови для росту та цвітіння.

Практична робота № 4

виконувати в робочих зошитах

Тема. Визначення видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах.

Інструктивна картка

1.         Вибери 3-4 види кімнатних рослин, які є у вас в дома,  та за допомогою визначника назви кожну з них.

2.         Розгляньте вибрані кімнатні рослини. Зверніть увагу на будову квітки, листків, жилкування, характер листкорозташування, особливості бу­дови стебла, тип кореневої системи, плодів.

3.         За допомогою енциклопедій кімнатних  рослин визнач правила догляду за обраним рослинами.

4.          Результати досліджень занесіть у таблицю.

Результати досліджень

Види рослин	Ознаки рослин	Систематичне положення	Правила догляду

5.         Використовуючи визначник або картки для визначення, встановіть, до якої родини належать кімнатні рослини, які ви досліджували.

Сансев'єра

(Sansevieria)

Родина: Агавові  (Agavaceae)

Батьківщина: Африка, Азія

Аспарагус густоквітковий

(Asparagus densiflorus)

Родина: Лілейні (Lileaceae)

Батьківщина:   Африка, Азія

 Фікус Бенджаміна

(Ficus benjamina L)

Родина: Тутові (Moraceae)

Батьківщина: Індія, Китай, Південоо-Східна Азія

Хлорофітум 

Chlorophytum comosum

Родина: Агавові ( Agavaceae)

Батьківщина:  Південна Африка

Традесканція міртолисткова

(Tradescantia fluminensis)

Родина: Комелінові (Commelinaceae)

Батьківщина:  Мексика і Центральна Америка

Кала ефіопська

Calla aetiopica L.

Родина: Ароїдні (Araceae)

Батьківщина:   Південна Африка

Фінік пальчастий

(Phoenix dactylifera)

Родина: Арекові, або Пальмові (Arecaceae)

Батьківщина: Північна  Африка.

Ехінопсис  трубкоцвітний

Echinopsis tubiflora

Родина: Кактусові (Trichocereeae)

Батьківщина:   Південна Бразилія, Аргентина, Уругвай

Аспарагус перистий 

Asparagus plumosus

Родина: Аспарагусових (Asparagus)

Батьківщина: Південна Африка

Каланхоє перисте

Кalanchoe  pinnata

Родина: Товстянкові(Crassulacea)

Батьківщина:  Південна і Південно-Східна Азія (Китай)

Герань(Пеларгонія)

Pelargonium

Родина: Геранієвих (Geraniaceae)

Батьківщина:   Південна Африка, Австралія, Закавказзя, Мала Азія

Традесканція

Tradescantia albiflora

Родина Камелієві

Батьківщина Троп. і Південна Америка

Догляд: потребує добрий полив, 

    освітлення, підживлення

Зигокактус

Epiphullum truncates

Родина Кактусові

Батьківщина Східна Бразилія

Догляд: влітку на світлі, захищати від прямого проміння, полив помірний 

Кала (Зантедескія)

Zantedeschia

Родина Ароїдні

Батьківщина: Східна Бразилія

Догляд:  влітку на світлі, захищати від прямого проміння, вологолюбива

Епіпремнум золотистий

Ерірremnum aureum

Родина Ароідні

Батьківщина: Соломонові острови

Догляд: помірне освітлення, підживлення, полив помірний

Сансев'єра (Sansevieria) Родина: Агавові  (Agavaceae) Батьківщина: Африка, Азія Температура: влітку  – (+18-24 0С), зимою  -  (+11-12 0С). Освітлення: тіньовитривала рослина. Вологість повітря: добре переносить сухість повітря в приміщенні, листя протирають вологою губкою. Полив: у весняно-літній період полив помірний,  погано переносить перезволоження ґрунту.

Аспарагус густоквітковий (Asparagus densiflorus) Родина: Лілейні (Lileaceae) Батьківщина:   Африка, Азія Температура: помірно прохолодна (10-150) зимівля. Освітлення: від яскравого освітлення до легкої півтіні;прямих сонячних променів слід уникати. Вологість повітря: можна зволожувати при температурі не нижчій за 18-200. Полив: щедрий полив з весни до осені, обмежений - зимою.

Традесканція міртолисткова (Tradescantia fluminensis) Родина: Комелінові Батьківщина:  Мексика і Центральна Америка. Температура: вирощують у звичайних кімнатних умовах. Освітлення: оптимальне розміщення - вікна із західною або східною орієнтацією; при слабкому освітленні малюнок блідне, рослина витягується. Полив: рівномірний , у літній період ґрунт повинен завжди бути вологий, зі зниженням  температури полив скорочують.

Драцена Маргіната (Dracaena marginata) Родина: Агавових (Agavaceae) Батьківщина:   Мадагаскар Температура: влітку -  17-20°С, взимку - 12-14°С. Освітлення:  тіньовитривала, не переносить прямих сонячних променів. Вологість повітря: регулярно обприскувати. Полив: з квітня по листопад —  рясно, в зимові місяці - скоротити полив. Примітка: назва роду  походить від грецького «draco» - дракон.

Каланхоє Блосфельда (Kalanchoe blossfeldiana) Родина: Товстянкові(Crassulacea) Батьківщина:  Південна і Південно-Східна Азія (Китай) Температура: влітку 20-24°C, зимовий період 12-15°C.  Освітлення: світлолюбна рослина, не переносить прямих сонячних променів. Вологість повітря: влітку приміщення слід провітрювати. Полив:  поливають 1-2 рази на тиждень із весни до середини осені. Примітка: сік рослини виявляє протизапальну дію, сприяє швидкому загоєнню ран, опіків, тріщин, обморожень.

Білокрильник ефіопський,  Зантедескія (Zantedeshia aetiopica) або Кала ефіопська (Calla aetiopica L.) Родина: Ароїдні (Araceae). Батьківщина:   Південна Африка. Температура: оптимально - 220; не любить протягів. Освітлення:  тіньовитривала рослина Вологість повітря: час від часу зволожувати листя. Полив:  щедрий полив (з весни до осені), удобрювати під час цвітіння. Після цвітіння не підгодовувати і обмежити полив.

Фінік пальчастий  (Phoenix dactylifera) Родина: Арекові, або Пальмові (Arecaceae) Батьківщина:Аравійський півострів, Канарські острови, Північна  Африка.      Температура: влітку -  25 0C, взимку не нижче за 10 °C Освітлення: яскраве, сонячне місце Вологість повітря: корисне обприскування, але переносить і сухе повітря Полив: щедрий в період вегетації, помірний взимку, не допускати пересихання грунту.

Фікус (Ficus elastiса) Родина:   Тутові  ( Moraceae) Батьківщина:     тропічна Африка, Азія,  Америка Температура:  теплолюбна рослина, влітку -  20-26 0 C летом, взимку -  15-20 0C. Освітлення: тіньовитривала рослина Вологість повітря: висока, часте обприскування листя, при сухому повітрі – зкидає  листя. Полив: влітку – рясний, взимку – помірний.

Епіпремнум золотистий (Epipremnum aureum) Родина: Ароїдні (Araceae) Батьківщина: Південно-Східна Азія Температура: оптимальна 180,взимку нижче 150 - відпочиває Освітлення: тіньовитривалий, недостача світла – втрачає яскравість Вологість повітря: помірна Полив: помірний, вбирає вологу листям

Фікус Бенджаміна (Ficus benjamina L) Родина: Тутові (Moraceae) Батьківщина: Індія, Китай, Південоо-Східна Азія Температура: оптимальна  — 25—30° C влітку і 16—20° C взимку Освітлення:розсіяне світло, напівтінь Вологість повітря: влітку підвищена вологість, зрошення Полив: помірний

Монстера  (Monstera) Родина: Ароїдні(Araceae) Батьківщина:  Південна Америка, Мексика Температура: оптимальна в зимовий період +16 - +18, весняно-літній період +25-270 градусів, не витримує протяги Освітлення: тіньовитривала Вологість повітря: влітку підвищена вологість, зрошення Полив: помірний

Каланхоє Дайгремонта  (Kalanchoe daigremontiana) Родина:  Товстолисті (Crassulaceae) Батьківщина: південно-західна частина острова Мадагаскар Температура: 10-280 С Освітлення: розсіяне, достатнє Вологість повітря: низька Полив: достатній навесні і влітку, обмежений взимку

Плектрантус войлочний  Кімнатна м’ята (Plectranthus tomentosa) Родина:  Губоцвіті (Labiatae) Батьківщина: тропіки, окрім Америки Температура: Освітлення: влітку 220 С, взимку до 140 С Вологість повітря: не вибаглива рослина, влітку любить зрошення Полив: взимку обмежений, влітку повний

Аіхрізон домашній, «Дерево кохання» (Aichryson x domesticum) Родина: Товстянкові (Crassulaceae) Батьківщина: Канарські острови, Мадейра Температура: в весняно-літній період -20-250С, восени-взимку 10-140 С Освітлення: яскраве, розсіяне Вологість повітря: невибаглива Полив: весняно-літній період полив регулярний, взимку –рідкий

Біологія 13 квітня

Тема уроку: Життєві форми рослин. Рослинні угруповання.

-         Що являє собою система?

-         Чи буде системою годинник, рослина, людина?

-         Чи є сенс в існуванні, наприклад, мухи?

Rожна істота займає певне місце і виконує певні функції, підтримуючи рівновагу в природі.                                                                           

                                                                                                           

       Термін  «життєва форма рослин» запропонував датський ботанік Є. Вармінг (1884р.). Він розумів під цим поняттям «форму, в якій вегетативне тіло рослини знаходиться у гармонії з зовнішнім середовищем протягом всього життя, від насіння до відмирання».                                                                    

 -  Пригадайте, про які життєві форми рослин ви знаєте з початкової школи? (Дерева, кущі, трав'янисті рослини).

.  Система датського ботаніка К. Раункієра базуєть­ся переважно на розташуванні бруньок відновлення щодо поверхні землі.                                                                                                                                                

 Відомий ботанік  І.Г. Серебряков розробив  найповнішу систему, в основу якої поклав зовнішній вигляд рослини, тісно пов'язаний з ритмом її розвитку.                                                                                                                                                                                                                                     

Життєва форма — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їх пристосування  до умов життя.                      Основні категорії життєвих форм - дерева, чагарники і трави - відрізняються висотою, ступенем здерев'яніння осьових органів і тривалістю життя надземних пагонів. Вивчення життєвих форм рослин є предметом дослідження окремої галузі ботаніки морфології рослин. Характеристика кожної життєвої форми у вищих рослин складається на основі визначення морфологічних ознак надземних і підземних пагонів та кореневих систем з урахуванням ритму розвитку і тривалості життя. До однієї життєвої форми можуть належати рослини різних видів і родів і, навпаки, рослини однїєї родини можуть утворювати кілька життєвих форм.

Життєві форми рослин за будовою надземної частини

Життєві форми рослин за терміном життя

З'єднайте стрілками термін і його визначення.

1.Дерева 2.Кущики 3.Напівкущі 4.Кущі 5.Ліани 6.Сукуленти 7.Трав'янисті рослини

А.У них дерев'яніють тільки нижні частини пагонів,    верхні часто відмирають Б.Рослини зі стеблами, що в'ються і чіпляються за опору В.Багаторічні рослини з соковитими стеблами і листками,  що містять запаси води Г.Багаторічні рослини зі здерев'янілими надземними частинами, які мають кілька рівноцінних стовбурів Д.Багаторічні рослини зі здерев'янілими надземними частинами, але низькі, не вищі за 50 см Е.Багаторічні та однорічні рослини, в яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні),      або відмирає уся рослина (однорічні) Є.Багаторічні рослини зі здерев'янілими надземними частинами, чітко вираженим   одним стовбуром, не нижче 5м висоти

Рослинні угруповання (фітоценози).

-         природний фітоценоз;

-         штучний фітоценоз;

-         рослинність;

-         біоценоз;

-         екосистема.

Біологічний диктант із взаємоперевіркою (знаком «+» учні позначають правильні твердження, знаком «-» - неправильні).

1. Екосистема — це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.

2. Рослинне угруповання – біоценоз.

3. Просторове розташування рослин лісу – ярусність – зменшує конкуренцію рослин за світло.

4. Ялина, мох зозулин льон, конвалія – світлолюбні рослини.

        5. Багаторічні рослини з соковитими стеблами і листками,  що містять запаси води – сукуленти.

       6. Багаторічні рослини з дерев'янистими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижче 2 м висоти – ліани.

7. Кущі — багаторічні рослини з дерев'яніючими надземними частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення починається від самої землі. Тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів.

       8. Ліси – це угрупованння у яких домінують деревні рослини.

       9. Сосна, ялина, дуб – рослини хвойного лісу.

      10. Болота – це угруповання, у яких домінують багаторічні трав’янисті вологолюбні рослини (злакові, бобові тощо)

      11. Степи – угруповання, у яких домінують багаторічні трав’янисті рослини, пристосовані до тривалих посушливих періодів ( злакові, лілійні).

      12. Луки – постійно вологі ділянки землі, на яких поширені переважно трав’янисті рослини (осока, рогіз, очерет).

 

Ключ:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
+	-	+	-	+	-	+	+	-	-	+	-

Домашнє завдання.

     Опрацювати  параграф  48, 49  підручника

Завдання для контролю https://naurok.com.ua/test/start/71652

08 квітня   2020

Біологія
Тема:

ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ РОСЛИН (ЩОДО СВІТЛА, ВОДИ, ТЕМПЕРАТУРИ).

• Які рослини належать до зернобобових культур?

• Які зернові культури вирощують в Україні та світі на найбільших площах?

• Які сільськогосподарські рослини є технічними культурами?

• Назвіть основні овочеві культури, що вирощують в Україні.

• Для виготовлення яких продуктів використовують сільськогосподарські рослини?

• Яке значення для людини мають ягідні культури?

Перевірочна робота

Складіть відповідні пари між групами культурних рослин і їхніми представниками.

Групи рослин	Представники
А. Зернові	1. Черешня
Б. Бобові	2. Суниці
	3. Перець
В. Овочеві	4. Жито
	5. Соя
Г. Плодові	6. Конюшина
	7. Ячмінь
Д. Ягідні	6. Баклажан
	7. Слива

Що б змінилося у природі, якби всі без винятку рослини мали однакову висоту?

Уявімо собі на хвилинку, що ми стоїмо на порозі природи – нашого спільного дому з усіма організмами, що його населяють. Зі спільним сонцем, що нас всіх зігріває, зі спільною землею, що нас годує, і спільною водою, що напуває і втамовує спрагу, і спільним повітрям, яким ми всі дихаєм. Яке місце в цьому домі з його світлом, Сонцем, теплом, повітрям і водою займають рослини? Як вони пристосувались до життя на різних поверхах? Ви  вже знаєте з природознавства і географії, що розподіл рослин у природі визначається насамперед впливом зовнішнього середовища. Як воно впливає на рослини? Як рослини взаємодіють і пристосовуються до середовища, в якому живуть? Дізнаємось сьогодні на уроці.

Раніше ви дізналися про будову та процеси життєдіяльності різних груп рослин. Тепер розглянемо вплив умов навколишнього середови­ща на них.

1.                Чинники, що впливають на рослини.

З власного повсякденного досвіду ви знаєте, що певну рослину можна знайти лише у відповід­ному місці: у лісі, на луці, болоті тощо. Тип місцевості, де поширений даний вид рослин, називають місцезростанням.

Усі чинники навколишнього середовища, які впливають на орга­нізми, називають екологічними. Серед них розрізняють чинники неживої природи - освітленість, температуру, вологість, вітер, склад ґрунту та повітря, рельєф місцевості, сніговий покрив тощо.

Чинники живої природи зумовлені взаємодією живих організмів між собою (симбіоз, хижацтво, запилення, поїдання рослин тварина­ми). На сьогодні особливого значення набув такий чинник, як діяль­ність людини, його ще називають антропогенним. За час існування людини вигляд нашої планети докорінно змінився, і переважно не на користь навколишнього природного середовища.

Найбільше рослини залежать від світла, температури, води, пожив­них речовин ґрунту, повітря.

2.     Екологічні групи рослин щодо рівня освітлення

Дію світла на рослину можна характеризувати його інтенсивністю (напри­клад, у затінку чи на відкритому міс­ці), тривалістю (наприклад, довжиною дня і ночі) тощо. Надмірне світлозатримує ріст рослин у висоту. Тому на сонячних місцях зростають більш низькорослі рослини, ніж у тінистих. Розгляньте малюнок 186 стор 174 і зробіть ви­сновки про вплив інтенсивності світла на формування стовбура і крони сосни.

На відкритих, добре освітлених ділянках зростають світлолюбні види. Це береза, сосна, ковила та інші. Натомість тіньолюбні росли­ни, такі як зелені мохи, плаун була- воподібний, квасениця звичайна, смерека, часто надають перевагу затіненим місцезростанням з підви­щеною вологістю.

• Світлолюбні (геліофіти) — це рослини, які ростуть на відкритих, добре освітлених сонцем місцях і не переносять тривалого затінення, адже під час затемнення вони стають пригніченими, відбувається затримка їхнього росту. Для нормального розвитку геліофітів необхідне інтенсивне сонячне освітлення. Дорослі геліофіти більш світлолюбні, ніж молоді.

Багато рослин належать до тіньовитривалих. Це, наприклад, дуб звичайний, липа серцелиста, бузок звичайний. Вони можуть зростати на відкритих, добре освітлених місцях, але витримують також певний ступінь затінку.

• Тіньовитривалі (сциофіти) — це рослини, які ростуть переважно в тінистих місцях, куди потрапляє мала кількість прямих сонячних променів, але вони також можуть виростати і на відкритій місцевості. Тіньовитривалі рослини — це переважно мешканці нижнього ярусу лісу.

Межі цих двох груп умовні, тому багато видів рослин на різних фазах розвитку можна віднести як до однієї, так і до іншої групи.

За вимогливістю до тривалості освітлення розрізняють рослини короткого і довгого дня. Рослини короткого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо світла частина доби становить понад 12 годин. До цієї групи належать ранні весняні рослини, а з культурних - кукурудза, соняшник, соя, рис, тобто рослини помірно теплої зони.

Рослини довгого дня не цвітуть і не плодоносять, якщо довжина дня становить менш ніж 12 годин. Це переважно високогірні рослини, а з культурних - жито, овес, картопля, ячмінь, льон, тобто рослини помірно прохолодної зони.

Потреби рослин у світлі обов'язково враховують, вирощуючи овочі її декоративні рослини в оранжереях, теплицях, а також під час виса­джування плодово-ягідних культур, у селекційній роботі.

3.     Екологічні групи рослин щодо температури навколишнього середовища

Основним джерелом тепла на нашій планеті є енергія променів Сонця. В оранжереях і теплицях температуру регулюють додатковим підігрівом.

Більшість рослин пристосовується до річних періодичних коливань температури. Пригадайте, в умовах помірної зони листяні дерева і чагарники на зиму скидають листки, що дає змогу переживати періо­ди низьких температур.

Організми, які живуть у помірних і прохолодних зонах, часто зазнають дії температури, нижчої ніж 0 °С. Наприклад, сосна сибір­ська, що зростає в тайзі, витримує температуру до -50 °С. Такі рос­лини називають морозостійкими.

Рослини, які зростають за постійної дії помірних низьких темпера­тур, називають холодолюбними. Це мешканці тундри, високогір'я тощо. Натомість теплолюбні рослини надають перевагу місцезростан­ням, де не відчувається тривала дія низьких температур. Це, напри­клад, рослини тропічних лісів. Деякі рослини (кактуси, рослини пус­тель) виробили захисні механізми, які дозволяють витримувати нагрі­вання до +55 ... +65 °С. Бруньки в них укриті захисними лусками і смолистими речовинами.

Цікаво знати, що температура суттєво впливає на розселення рослин по земній поверхні. Ви знаєте, що Земля має низку кліматичних зон у напрямку від полюсів до екватора Територія України розташована здебільшого в помірно теплій зоні із жарким літом і холодною зимою. Рослинний покрив від хвойних і мішаних лісів у північно-західних областях переходить до злакових степів на півдні

• Термофільні (теплолюбні) — рослини, оптимальні умови росту яких лежать в області підвищених температур. Вони ростуть в областях тропічного і субтропічного клімату, а в поясах поміркованого клімату — в умовах, де має місце сильний прогрів.

• Кріофільні (холодолюбні) — це рослини, оптимальні умови росту яких лежать в області низьких температур. До них належать види, що ростуть у полярних і високогірних областях або посідають холодні екологічні ніші.

Іноді виділяють проміжну групу мезотермних рослин.

4.     Екологічні групи рослин щодо вмісту води в навколишньому середовищі

Вода є важливим екологічним чин­ником. З водою у рослину надходять мінеральні елементи живлення, переміщуються по ній та виводяться продукти життєдіяльності.

За участі води відбуваються фотосинтез, дихання, випаровування, ріст.

Є рослини, які повністю або частково ростуть у воді і поза водним середовищем існувати не здатні (мал. 187, стор 176).

• Гідатофіти — це водяні рослини, цілком або майже цілком занурені у воду. Вийняті із води, ці рослини швидко висихають і гинуть, бо в них редуковані продихи і нема кутикули. До них належать водяний жовтець, елодея, валіснерія, рдесник, водопериця.

• Гідрофіти — це наземно-водяні рослини, частково занурені у воду. Ростуть на берегах водойм, на мілководді та на болотах. Зустрічаються в районах з різними кліматичними умовами. До них належать очерет звичайний, частуха подорожникова, бобівник трилистий, калюжниця болотяна.

Серед наземних рослин (мал. 187, , стор 176) є такі, що ростуть в умовах підвищеної вологості ґрунту і повітря: на болотах, по берегах річок, у вологих ділянках, під покривом лісу. До таких вологолюбних рослин нале­жать чистотіл, розрив-трава, багато видів папоротей. їхні корені слабо розвинені, поверхневі, а листки інтенсивно втрачають воду. Тому після вирубування лісу і зниження вологості повітря вони зникають.

• Гігрофіти — це наземні рослини, які живуть в умовах підвищеної вологості повітря або на досить вологих ґрунтах. Серед них розрізняють тіньові і світлові гігрофіти. Тіньові — це рослини нижніх ярусів вологих лісів у різних кліматичних зонах. До них належать будяк городній, розрив-трава, цірцея альпійська, тропічні трави.

Через високу вологість повітря в них затруднена транспірація, тому для поліпшення водного обміну на листках розвиваються гідатоди — водяні продихи, які виділяють краплиннорідку воду.

Листки цих рослин часто тонкі, з тіньовою структурою, зі слабо розвиненою кутикулою, вміщають багато вільної і малозв'язаної води. З настанням нетривалої і несильної посухи в тканинах створюється негативний водний баланс, рослини в'януть і можуть загинути. Світлові гігрофіти — це види відкритих місцевостей помірної смуги, які ростуть на постійно вологих ґрунтах і у вологому повітрі — рис, підмаренник, росичка, папірус

• Мезофіти — це рослини, що можуть переносити нетривалу і не дуже сильну посуху. Вони ростуть за середньої вологості, помірно теплого режиму і досить доброї забезпеченості мінеральним живленням. До мезофітів належать вічнозелені дерева верхніх ярусів тропічних лісів, листопадні дерева саван, деревні породи вологих вічнозелених субтропічних лісів, літньозелені листяні породи лісів помірного поясу, чагарники підліска, трав'янисті рослини дібров, рослини заплавних і не надто сухих лук, пустельні ефемери, багато бур'янів і більшість культурних рослин.

Деякі рослини пристосовані до зростання в умовах постійної або сезонної нестачі вологи. Це рослини пустель, посушливих степів, піщаних дюн.

Пристосування рослин до таких умов різні. В одних корені глибоко проникають у ґрунт (наприклад, у чор­ного саксаулу - до 30 м), в інших вони дуже розгалужені (як-от у полину сизого чи кактусів).

Від перегріву ці рослини захищає інтенсивне випаровування води. З культурних рослин посухостійкими є кавуни, соняшник, люцерна, кукурудза. Інші рослини мають пристосування, які зменшують випа­ровування води під час дії засухи: опушення листків у шавлії, скру­чування листків у ковили - при цьому продихи опиняються всередині трубки.

• Ксерофіти — це рослини, що ростуть у місцях з недостатнім зволоженням і мають пристосування, які дають змогу добувати воду в разі її нестачі або обмежувати її випаровування і навіть вміння запасати її під час посухи. Ксерофіти краще, ніж усі інші рослини, здатні регулювати водний обмін, тому під час тривалої посухи перебувають в активному стані. Це рослини пустель, степів, твердолистяних і вічнозелених лісів та чагарникових заростей, піщаних дюн і сухих схилів, які добре нагріваються. Ксерофіти поділяються на дві основні групи: сукуленти і склерофіти. Сукуленти — соковиті рослини з дуже розвинутою водозапасаючою паренхімою в різних органах. Склерофіти — рослини сухі на вигляд, часто з вузькими та дрібними листками, іноді скрученими в трубочки. Листки ще можуть бути розсіченими, вкритими волосками або восковим нальотом. Добре розвинена склеренхіма, тому ці рослини без шкідливих наслідків можуть втрачати близько 25 % вологи, не в'янучи.

Особливу групу рослин посушливих районів становлять сукуленти - рослини із соковитими стеблами або листками, у яких вони запасають воду (кактуси, молочаї, очитки, агави; мал. 188 стор 176).

Є рослини, які зростають у місцях достатнього зволоження, але спро­можні витримувати періодично незначну нестачу вологи. Це більшість польових і овочевих культур, хлібні злаки, олійні, кормові, технічні, більшість лучних трав.

 «Третій зайвий»

Визначте з переліку рослини, які належать до однієї екологічної групи, зайву та поясніть свій вибір.

1.                Ковила, молодило, жито (ковила, молодило – посухостійкі, а жито ні)

2.                Росичка, ряска, очерет (росичка, очерет – вологолюбиві, а ряска – вища водяна рослина)

3.                Сосна, береза, липа (сосна , береза – світлолюбиві, а липа – тіньовитривала)

    

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити відповідний матеріал з підручника §47.

За бажанням:

знайти поетичні та прозові твори, де згадуються різні рослинні угруповання, дерева, кущі, трави.

Виконати тести: https://naurok.com.ua/test/start/9137

07 квітня   2020

Музика

Доброго дня)

Сьогодні я попрошу вас приділити час для емоційного розвитку. Дуже важливо вчитися правильно керувати своїми емоціями. В цьому нам можуть допомогти різні види мистецтва, такі як: музичне, образотворче, літературне, хореографічне, театральне, кіномистецтво та інші.

Сьогодні поговоримо про   Е Т Ю Д

Слово «етюд» має декілька значень:

— в образотворчому мистецтві — твір допоміжного характеру, виконаний з натури з метою її вивчення у процесі роботи над картиною, скульптурою тощо;

— у літературі — невеликий твір, присвячений якому-небудь окремому питанню; невелика одноактна п'єса, події якої мають драматичний характер; — у музиці — твір віртуозного характеру; п'єса навчального характеру, в якій застосовується певний технічний прийом гри;

— у театрі — вправа, яка служить для розвитку та вдосконалення акторської техніки і складається з різних сценічних дій, імпровізованих чи заздалегідь розроблених викладачем;

— у фотографії — художній знімок, епізод із життя та ін.

Коли живописець розпочинає працювати над картиною, він спочатку створює етюд, тобто невеликий малюнок з натури, який потім детально вивчає, щоб намалювати за ним високохудожній твір. У музиці також є етюди — невеликі п'єси, призначені для оволодіння певними технічними прийомами. Етюди — це наче спеціальні вправи для виконавців, наприклад, для юних музикантів. Прекрасну музику віртуозних, високохудожніх етюдів Ф. Шопена, Ф. Ліста, С. Рахманінова піаністи часто виконують на концертах.

  Звернімося до словничка.

Етюд — жанр камерно-інструментальної музики, п’єса-вправа, призначена для вдосконалення технічних навичок гри на музичних інструментах.

Пропоную Вам послухати твори, які не залишають байдужим жодного слухача, в чому я могла переконатись неодноразово.

Фрідеріх Бургмюллер «Арабески» (етюд).

06 квітня   2020

Біологія

Тема уроку: Сільськогосподарські рослини

Перевірка домашнього завдання (самоперевірка)

    2.1. Вписати номери тверджень у відповідний стовпчик.

Голонасінні	Покритонасінні

1.  Переважно дерева.

2.  Перші насінні рослини.

3. Насінина оточена оплоднем.

4.  Не тільки зародок, а й ендосперм утворюється в результаті запліднення.

5.  Листки зазвичай багаторічні, шкірясті, лінійні, але є й винятки.

6.  Запилення — виключно вітром.

7.  Від запилення до запліднення минає кілька годин.

8.  Характерне подвійне запліднення.

9.  Велика різноманітність способів вегетативного розмноження.

10. Запилюються вітром, водою, комахами та тваринами.

11. Насіння лежить на лусках голо, незахищено.

12. Це насінні рослини, у яких пилок вловлює приймочка маточки.

Відповіді: голонасінні — 1, 2, 5, 6, 11; покритонасінні — 3, 4, 7, 8, 9, 10, 12.

     Сільськогосподарські рослини – культурні рослини, які вирощують із метою забезпечення продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості й кормів для сільськогосподарських тварин.

     Культурні рослини походять від дикорослих видів. Первісна людина знаходила рослини з їстівним насінням, плодами, коренями. Вона збирала дикорослі рослини. Пізніше почала вирощувати їх поблизу свого житла. Людина помітила, що якщо розпушувати грунт навколо рослини, знищувати бур’яни, поливати, рослини краще ростуть, а їхні плоди, насіння, коренеплоди стають більшими і смачнішими.

     Більшість культурних рослин має давню історію, а деякі почали культивувати нещодавно. Так, пшеницю вирощують із VІІ тисячоліття до н.е., картоплю, помідори, соняшник – із ХVІ ст.., а цукрові буряки – з початку ХІХ ст.. Окультурювання дикорослих рослин триває до сьогодні. Учені вивчають цінні дикорослі рослини, відбирають кращі й розробляють агротехніку їх вирощування. З покоління в покоління передається досвід вирощування рослин. Людина постійно відбирала кращі рослини з найбільш цінними для неї якостями.

ЖИТО.

Давні римляни вважали жито «варварським хлібом» і майже не вирощували. І даремно. Налічую 12 видів, з яких 11 трапляються в дикому стані, а 1 вид є культурним; рослини одно- , дво- і багаторічні. Більшість культурних форм є озимими й характеризуються високою зимостійкістю та невибагливість до грунту. Створено близько 40 сортів жита. Житній хліб, як і пшеничний, є важливим продуктом харчування. Висівки й кормове борошно згодовують тваринам. Жито також висівають як зелене добриво та для боротьби з бур’янами.

РИС

Рис є  основним продуктом харчування у Південній та Східній Азії, особливо в Індії, Китаї, Японії, Малайзії. Однорічна трав’яниста рослина, вирощують у болотних місцевостях тропіків та субтропіків на всіх материках. Роблять борошно, крохмаль, пудру, папір. Є майже 20 видів, поширених у дикому стані у тропіках і субтропіках. У культурі найбільш відомий і поширений рис посівний – однорічний зерновий злак із суцвіттям повислою волоттю, одноквітковими колосками і двостатевими квітами із шістьма тичинками. Рис  – важливий продукт харчування для більшості населення земної кулі. Для випікання хліба я непридатний, бо маю дуже мало клейковини.

КАПУСТА

Чи можете ви уявити своє життя без мене – капусти? Недарма в давнину капусту брали на кораблі, які вирушали в далекі подорожі, щоб матроси не хворіли на цингу. Соком капусти  лікували шлункові хвороби, листям обгортали хворих у разі високої температури. Капусту знали вже в Давньому Римі та Єгипті. І це не дивно, бо дикий мій предок досі росте на південних узбережжях Європи. Людина вивела велику кількість різновидів капусти, батьківщиною якої вважають Середземномор’я. Вони відрізняються не тільки кольором і термінами достигання. Деякі капустяні різновиди неможливо навіть впізнати, якщо брати за взірець звичайну білоголову капусту. Це і брюссельська капуста, і кольрабі, і пекінська, і цвітна. А належать усі ці різновиди капусти до родини Хрестоцвіті, для якої характерні на диво одноманітні квіти, схожі на маленькі хрестики. Зазвичай ці квіти зібрані в китицеподібне безлисте суцвіття. А листя у хрестоцвітих зібране у прикореневу розетку.

КАРТОПЛЯ

Картопля – найважливіша після хліба харчова рослина слов’ян,  батьківщина – узбережжя Чилі й гори Перу. У Європі, куди  картоплю завезли ще 1565 році, досить довго розводили задля квітів. Спочатку квітами бавилися знатні іспанці, потім італійці  ( слово «картопля» до речі італійського походження). Потім потрапила до Франції. При французькому дворі за часів Людовика ХІІІ придворні дами полюбляли прикрашати моїми квітами зачіски та сукні. Але з часом учені звернули увагу на бульби й почали пропонувати їх населенню. Спочатку це викликало опір. Мали місце навіть «картопляні бунти». Але з часом народ збагнув що до чого й почав активно вживати мене в їжу. У нашу країну мене завезли в часи Петра І. Спочатку селяни не знали, як  використовувати. Дехто пробував їсти недозрілі плоди – зелені отруйні  ягоди. Це спричинило тяжкі отруєння, і селяни відмовилися садити картоплю. Тепер картопля в нашій країні – важлива продовольча, технічна й кормова культура. З бульб дістають крохмаль, патоку, спирт та інші продукти. Використовують і для вигодівлі худоби. У середині  картоплі зацвітають, утворюючи суцвіття з досить великими квітами. Квітка має чашечку з 5 чашолистиків, які зрослися між собою, віночок із 5 зрослих пелюсток, 5 тичинок і 1 маточку. Плід – ягода. Розмножують мне вегетативним способом – бульбами, видозміненими підземними пагонами, які й уживають у їжу.  

ЦИБУЛЯ

 Цибулі налічують понад 300 видів. Учені вважають, що  цибуля була відома людям давно, а окультурена – близько 4000 року до н.е. Про неї  згадано і у стародавніх шумерських текстах, і в давньоєгипетському папірусі, і в Біблії, часто приписували незвичайні властивості: єгиптяни клали цибулю в гробниці фараонів, стародавні греки дарували нареченим, римляни відлякували цибулею демонів та злих духів. У середньовічній Європі пучки цибулі й часнику вішали над дверима будинку від пристріту. У їжу вживають в сирому або в підсмаженому вигляді, а також зелене листя. Найпоширенішими є сорти ріпчастої цибулі. Розрізняють солодкі( салатні) та гострі сорти. Вони відрізняються між собою за формою, величиною та кольором. Існують жовті, білі, рожеві й навіть фіолетові цибулини. Більшість сортів є дворічними.

ГАРБУЗ

Походить  з Америки. Має одностатеві п’ятичленні квіти з нижньою зав’яззю і п’ятьма тичинками, зрослі між собою чашолистики і пелюстки. Плід – гарбузина. Невибагливий до грунту, а от тепло люблю. У разі зниження температури навіть до +15С розвиваюсь погано. Зазвичай гарбузові мають довге ліаноподібне стебло, але існують і кущові форми, пагони сягають 5 м, великі пластинчасті листки вкривають землю дуже щільно. Квіти великі, жовтогарячі, цінують за приємний смак, лікарські властивості. Споживають і сирим, і печеним, і вареним, і навіть сушеним.

ЯБЛУНЯ

Яблуня – найвідоміше і найпоширеніше у світі садове дерево. Квітне у травні. Належить  до родини Розові, має правильну квітку, із широким або чашоподібним квітколожем. Оцвітина подвійна, складається з 5 чашолистиків і 5 пелюсток, тичинок багато, маточка одна, плід – яблуко. Яблука цінують у всьому світі, вони дуже корисні і для людини, і для тварин. У лісі яблуками-дичками ласують навіть хижаки: вовки, лисиці. Народна мудрість говорить: «Хто щодня з’їдає яблуко, тому лікар не потрібен». Яблука та яблучний сік входять до багатьох дієт. А вміст вітамінів і мінералів ( насамперед заліза) робить яблука цінним продуктом харчування. Крім того, яблуня – чудовий медонос, а деревину використовують для різних столярних виробів.

Групи культурних рослин	Представники	Значення
Зернові ( плід – зернівка)	Пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, овес, просо, рис та ін..	Виготовлення продуктів харчування та корм для тварин
Зернобобові ( плід – біб)	Горох, квасоля, соя, люпин та ін..	Виготовлення продуктів харчування та корм для тварин
Овочеві	Капуста, хрін, редис, морква, буряк, цибуля, петрушка, картопля, помідор, перець та ін..	Продукти харчування, лікування хвороб,виготовлення ліків, косметики
Плодові	Яблуня, черешня, слива, вишня та ін..	Джерело біологічно активних речовин
Ягідні	Смородина, малина, аґрус, суниці та ін..	Джерело біологічно активних речовин

Значний внесок у розвиток різних галузей сільського господарства зробили українські вчені – Василій Васильович Пашкевич, Левко Платонович Симиренко, Володимир Львович Симиренко, Іван Володимирович Мічурін, Степан Харитонович Дука, Микола Феофанович Кащенко та інші

Загадки

1.                Що то за голова, що лиш зуби й борода? ( часник)

2.                Без рук, без ніг, а виліз на пліт. ( гарбуз)

3.                Сидить дівчина в коморі, а коса її на дворі ( морква)

4.                Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає ( цибуля)

5.                Стоїть пані чепуриста, бо вдягла сорочок триста ( капуста)

6.                Моє тіло під землю, кучерики понад нею, любить мене кожна юшка, називаюсь я …. ( петрушка)

7.                Розкололася хатинка на дві рівні половинки і посипались у жменьку дрібні кульки зелененькі ( горох)

Перевірочна робота: складіть відповідні пари між групами культурних рослин і їхніми представниками:

І варіант

А – зернові                    1- черешня

Б – бобові                      2 – суниці

В – овочеві                    3 – жито

Г – плодові                    4 – конюшина

Д – ягідні                       5 – баклажан

ІІ варіант

А – зернові                    1- малина

Б – бобові                      2 – перець 

В – овочеві                    3 – соя 

Г – плодові                    4 – ячмінь 

Д – ягідні                       5 – слива

( взаємоперевірка – за виконане правильне завдання 1 бал) 

Відповіді:

І варіант

А – 3

Б – 4

В – 5

Г – 1

Д – 2

ІІ варіант

А – 4

Б – 3

В – 2

Г – 5

Д – 1

Домашнє завдання

Опрацювати текст і малюнки параграфа 46,

Виконайте вправи для закріплення матеріалу:

https://learningapps.org/1215779

https://learningapps.org/1460226

Вправа для контролю знань

https://naurok.com.ua/test/start/73789

01 квітня   2020

Біологія

Тема: Покритонасінні  (Квіткові)

 Які основні ознаки покритонасінних?

Покритонасінні – це насінні рослини, у яких пилок вловлює приймочка маточки.

Характерними рисами покритонасінних є квітка,  плід, вловлю­вання пилку приймочкою маточки, зародковий мішок, подвій­не запліднення, ситоподібні трубки.

Насінні зачатки глибоко сховані у порожнині зав'язі, а пилок під час запилення вловлює приймочка маточки, мають зародковий мішок і їм притаманне подвійне запліднення, насіння заховане у плоді, зародок насінини містять дві або одну сім'ядолі.

2. За якими ознаками покритонасінні поділяють на дводольні і однодольні (класифікація покритонасінних)?

Найголовніша ознака - кількість сім'ядолей у зародку насіння, інші ознаки : тип кореневої системи, жилкування листків, внутрішня будова стебла, життєва форма, число частин квіток.

Проте бувають винятки : дводольний подорожник, однодольне вороняче око. 

3. Скільки видів покритонасінних, дводольних і однодольних існує в природі?

Покритонасінні — найбільша за обсягом група рослин, яка най­більш поширена у різноманітних умовах існування. Дводольних покритонасінних у флорі Землі нараховують близь­ко 180 тис. видів, а близько 70 тис. видів покритонасінних мають зародок з однією сім'ядолею і належать до однодольних.

Діаграма класового складу Покритонасінних.

  

ЗАВДАННЯ

Порівняйте ознаки дводольних і однодольних покритонасінних, відомості про їхні особливості занесіть у таблицю в зошиті. 

ознаки	дводольні	однодольні
Число сім’ядолей у зародка насінини	дві	одна
Життєві форми	Дерева, трави	трави
Внутрішня будова стебла	провідні пучки розташовані кільцем, є серцевина, утворення камбію	провідні пучки розкидані майже по усьому поперечному зрізі стебла, серцевина з повітряною порожниною, камбій не утворюється
Жилкування листка	Пальчасте, пірчасте	Дугоподібне, паралельне
Тип кореневої системи	стрижнева	мичкувата
Число частин квітки	чотири	три

Домашнє завдання

Параграф  45

 Виконати вправи  для завкріплення   матеріалу

                   https://learningapps.org/1691954

 https://learningapps.org/2118808

Завдання для контролю https://naurok.com.ua/test/start/7020

Музика 

31 березня 

 Тема. Зустріч з увертюрою.

Георгій Васильович СВИРИДОВ (1915-1998)

         Композитор і піаніст ХХ століття. Музика Свиридова відрізняється простотою, національною характерністю пісенних мелодій і гармонічністю мови, блиском і барвистістю оркестрового колориту, чітким відбором та економією засобів виразності. У доробку композитора — симфонії, концерти, квартети, сонати, багато вокальних творів: романси, вокальні цикли, хорові твори та інші.

Оркестрова увертюра до фільму «Час, уперед!» — одне з відомих інструментальних творів композитора.

«Час, уперед!» — таку назву має сюїта, написана композитором   1965 року до фільму режисера М. Швейцера (за романом В. Катаева), який присвячено будівництву міста Магнітогорськ. Сюїта складається з шести частин. Остання її частина («Час, уперед!») є музичним   втіленням   того, що   час   неможливо   спинити. Цей   твір — яскрава знахідка композитора. Сюїта   одразу  стала популярною, її часто використовували в багатьох фільмах, телепередачах. Музика об'єднує одночасно стрімкий потік і могутність, справді може стати символом нашого часу.

https://www.youtube.com/watch?v=B8r7iF39fx4

https://www.youtube.com/watch?v=Jdtwg-aNTj0

Цікаво знати, що слово «увертюра» походить від фран.  що  в   перекладі означає «початок», «відкриття». Що ж відкривають увертюри? Вони можуть відкривати оперу, балет, кантату, ораторію, кінофільм, концерт, театральну виставу. Завдання в увертюри просте — розповісти   глядачу   про   твір, який вони будуть дивитися.

Увертюра  як   жанр   виникла на початку VI століття — інтродукція   до   опери   Монтеверді «Орфей», яка була короткою, тому її виконували тричі. Надалі композитори стали застосовувати увертюри, що складалися з двох або трьох частин. У творчості італійця О. Скарлатті оперна увертюра перетворилася в самостійний   симфонічний   твір, її стали називати симфонія. Найвищого розвитку увертюра отримала в творчості Моцарта та Бетховена, які були написані в сонатній формі або у формі фуги, рондо. Класичні увертюри були і в музиці до театральної дії. Надалі увертюри ніби стали переказувати зміст опери перед її початком. Поступово увертюри перетворюються в самостійні твори — концертні увертюри як жанр симфонічної музики, що має програму: в творчості Брамса, Чайковського, Мендельсона, Вагнера та інших.

https://www.youtube.com/watch?v=qaEhAc-cO-8