Тема: Будова
і функції репродуктивної системи
Прочитати параграфи підручника 62-65
19 травня 2020 р.
Домашнє завдання. https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9735471
Тема: Будова
і функції репродуктивної системи
Прочитати параграфи підручника 62-65
19 травня 2020 р.
Хімія
Домашнє завдання за
минулий урок не виконане в жодного учня!!!!!
Тема Основні класи
неорганічних сполук. Хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей.
Повторення.
Основні класи неорганічних сполук.
1. Назвіть класи неорганічних сполук.
2. Дайте визначення кожному класу.
3. За якими ознаками класифікують
оксиди, кислоти, основи?
— Класифікуйте речовини та назвіть.є
Хімічні властивості основних класів неорганічних сполук.
1. Назвіть хімічні властивості, що є
характерними для оксидів, кислот, основ і солей.
2. Назвіть спільні хімічні
властивості: а) для всіх основ; б) лугів; в) нерозчинних основ.
3. Дайте визначення реакції
нейтралізації.
1. Як можна добути ферум(ІІ) сульфат,
маючи в розпорядженні залізо, купрум(ІІ) сульфат, сульфатну кислоту, натрій
гідроксид, ферум(ІІ) хлорид? Запишіть рівняння реакцій.
2. Як добути цинк хлорид, маючи в
розпорядженні цинк, хлоридну кислоту, цинк оксид, цинк гідроксид, ферум(ІІ) хлорид?
Запишіть рівняння відповідних реакцій.
Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.
1. Дайте визначення генетичного
зв’язку.
2. Що називають генетичним рядом
речовин?
Завдання:
1. Із переліку формул випишіть
речовини, що належать до генетичного ряду Сульфуру.
S, H2S, MgCl2, NaOH, Na2SO4, K2S,
SO2, H2SO4, H2SO3, SO3,
K2SO3.
2. Складіть рівняння реакцій, за
допомогою яких можна здійснити перетворення:
Cu ® CuO ® CuCl2 ® Cu(OH)2 ® CuO.
Домашнє завдання. https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=9735471
Добрий день!
Тема Порушення роботи імунної системи.
“ Хвороб – безліч, а здоров’я одне."
Що таке
імунітет ?
Які ви знаєте види імунітету ?
Домашнє завдання
Які ви знаєте види імунітету ?
Яке значення імунітету?
Які фактори
впливають на зниження імунітету?
13
травня
Біологія
ТЕМА УРОКУ: ІМУННА РЕГУЛЯЦІЯ
Біологічний диктант
1. Збереження генетичної сталості клітин,
захист організму від усього, що
генетично для нього чужорідне. (Імунітет).
2. Поглинання та перетравлення
мікроорганізмів. (Фагоцитоз).
3. Розщеплення мікроорганізмів на прості
речовини під впливом травних
ферментів. (Лізис).
4. Лімфоцити, які знищують тільки певний вид
мікроорганізмів.
(Т-лімфоцити).
5. В організмі є білки, які діють лише проти
певного збудника хвороб.
(Антитіла).
6. Гуморальний імунітет забезпечують… (Антитіла, інтерферон).
7. Чужорідні для організму хімічні
речовини і живі організми, що спричинюють утворення в організмі антитіл. (Антигени).
8. Імунітет, який виробляється в процесі
життя після перенесення інфекційних захворювань. (Набутий).
9. Імунітет, який виробляється введення
вакцини. (Активний, штучний).
10. Імунітет, який виробляється після введення лікувальної сироватки.
(Штучний, пасивний).
Регуляція (від лат. regulatio - приводити в порядок, налагоджувати) –
здатність живих організмів підтримувати перебіг певних фізіологічних процесів і
діяльності цілісного організму залежно від умов зовнішнього та внутрішнього
середовища.
Імунна регуляція - це регуляція за допомогою хімічних сполук і клітин, що поширюються в
організмі рідинами внутрішнього середовища для забезпечення захисного впливу на
клітини, тканини й органи.
Для імунної регуляції в організмі
є центральні органи (кістковий мозок,
тимус) і периферичні (лімфовузли, апендикс), здатні реагувати на різні впливи,
клітини, що запам’ятовують чужі білки.
Органи імунної системи утворюють гормони (наприклад, тимозин),
антитіла й клітини (наприклад, лімфоцити),
що захищають внутрішнє середовище організму від впливів чужорідних речовин та
клітин. Поширення речовин і клітин
по організму відбувається за участю крові, лімфи й тканинної рідини.
Імунні реакції можуть бути
вродженими (наприклад, стійкість проти захворювань, що проявляється одразу ж
після народження) і набутими (наприклад,
стійкість до правця, що набу-вається після щеплення). Регуляторні імунні впливи мають загальний і
достатньо тривалий характер, тобто діють на весь організм і зберігаються
впродовж років.
ІМУННА
РЕГУЛЯЦІЯ - це регуляція
певними клітинами крові (наприклад, лейкоцитами) за допомогою хімічних сполук в
клітинах крові (наприклад, антитіл), що поширюються в організмі рідинами
внутрішнього середовища (кров, лімфа, тканинна рідина) для забезпечення
захисного впливу на клітини, тканини й органи.
Характер імунної регуляції: повільний, дистанційний,
довготривалий, загальний.
Імунну регуляцію забезпечує
імунна система:
• певними
клітинами крові (головними клітинами є лейкоцити, які потім поширюються
організмом з током крові й лімфи);
• спеціальними речовинами,
що містяться в цих клітинах (головними хімічними сполуками є антитіла, що
виробляються у відповідь на чужорідні білкові сполуки).
Імунітет – здатність організму
протистояти дії зовнішніх і внутрішніх ворогів: бактерій, вірусів, різних
речовин, які порушують нормальну життєдіяльність організму, а також його
клітинам, що відмерли або переродилися.
Імунітет
Неспецифічний
специфічний
Неспецифічний
-кожа,
травна система, дихальна система.
Специфічний-антітела, Т-лімфоцити.(форма
імунітету, при якій організм здатний
розпізнати
і знищити тільки певний вид мікроорганізмів)
Види імунітету
А .Природжений
наслідує дитиною від матері.
Б.Набутий
з'являється після перенесення інфекційних захворювань.
Штучний
А.Активный
з'являється після вакцинації.
Б. Пасивний
з'являється при дії лікувальної
сироватки.
2.Як підвищити
імунітет
1.Позбавлення
від шкідливих звичок
2.Здорове
харчування
. Корисні продукти ( морква, молочні продукти, полуниця, ківі, кедрові горіхи,
маслинова олія, м'ясо індички, цитрусові, зелень)
3.Вітаміни (Вітамін С -
головний помічник імунітету)
4.Загартування
і зарядка
5.Щеплення (спосіб
забезпечити імунний захист. Коли організм легко перехворіє, то починає потім
самостійно виробляти антитіла.)
6.Імуномодулятори (спеціальним
лікам, які призначені для підвищення імунітету і зміцнення
імунної системи)
7.
Гарний сон
8.Відсутність
стресів
Порівняльна таблиця регуляції регуляторними системами.
Відмінне у
регуляції
|
||
Гуморальна
(ендокринна) система
|
Імунна система
|
Нервова
система
|
Діє біологічно-активними хімічними сполуками – гормонами та іншими
речовинами.
|
Діє за допомогою хімічних сполук і клітин.
|
Діє завдяки електричній природі нервових імпульсів.
|
Передача обмежена швидкістю руху крові по судинах (0,005-0,5 м/с)
|
Передача обмежена у швидкості
|
Передача швидка.
|
Відповідь залежно від типу гормону може бути повільна чи швидка
|
Відповідь повільна
|
Відповідь наступає миттєво
|
Поширюються до клітин в організмі рідинами внутрішнього середовища
(кров, лімфа, тканинна рідина).
|
Поширюються в організмі рідинами внутрішнього середовища.
|
Передається спеціальними провідними шляхами – рефлекторними дугами.
Основою нервової регуляції є рефлекс.
|
Менш чіткі межі дії, дистанційний та загальний характер (речовини можуть
одночасно впливати на різні органи та системи органів)
|
Менш чіткі межі дії, дистанційний та загальний характер
|
Відповідь прицільно локалізована, конкретний вплив
|
Відповідає переважно на зміни у внутрішньому середовищі (регулює
гомеостаз, метаболізм, контролює розмноження).
|
Забезпечує захисний вплив у внутрішньому середовищі на клітини, тканини й
органи.
|
Реагує на події, що відбуваються як усередині організму, так і за його
межами (забезпечує термінову реакцію на зміни в довкіллі).
|
Вимагає менше енергетичних затрат.
|
Вимагає менше енергетичних затрат.
|
Потребує багато енергії.
|
Дія триваліша (розвиток статевих залоз, ріст тіла тощо)
|
Дія триваліша
|
Невелика тривалість дії (вимагає негайної реакції)
|
Ендокринну регуляцію забезпечує ендокринна система.
|
Імунну регуляцію забезпечує імунна система.
|
Нервову регуляцію забезпечує нервова система.
|
Подібне в регуляції
|
||
Процеси виникають на рівні клітин (діють крізь мембрани клітин).
Керують функціями організму (клітини породжують сигнали, сигнали
передаються по організму до відповідних органів).
Центри регуляції (мозок, залози) віддалені від місця дії (органів, на які
вони діють).
Клітини-ефектори переводять нервові і гуморальні сигнали у власні сигнали
для контролю метаболічних реакцій і функцій.
|
||
Добрий день!
18 травня 2020 р. Біологія
Тема
Порушення роботи
імунної системи.
“ Хвороб –
безліч, а здоров’я одне."
Л. БЕРН
Що таке імунітет ?
Які ви
знаєте види імунітету ?
Яке значення
імунітету?
Які фактори
впливають на зниження імунітету?
Алергі́я — змінена
чутливість організму людини до чужорідних речовин (здебільшого білкової природи), що вводяться повторно.
Речовини, які викликають алергію (т. з. алергени), здебільшого мають білкову природу
(тваринні та рослинні білки, білкові речовини мікроорганізмів).
Алергени можуть
потрапляти в організм через шкіру і слизові оболонки або надходити в кров з
вогнищ запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли перше і
повторне надходження алергену розділені певним проміжком часу (не менше 5–7
днів)
На які предмети у людини може бути алергія,і які
їїознаки?.
!Найстрашнішим
захворюванням імунної системи є СНІД.
?Що ж таке СНІД?
СНІД, або Синдро́м набу́того імунодефіци́ту — сукупна назва
уражень, що відбуваються на III-IV клінічних стадіях інфекції, яку спричинює вірус імунодефіциту людини
Домашнє
завдання
Прочитати відповідний параграф у підручнику 61. Виконати тести для навчання
На наступному уроці 20.05 підсумкове оцінювання з біології .
З хімії завдання повторно
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=195395
Доброго дня!
12 травня
Хімія
Тема: Розв’язування експериментальних
задач.
Домашнє завдання: Прочитати параграф 43 ст.232-235 та виконати домашнє завдання за
минулий урок, відкривши
посилання join.naurok.ua Код доступу 785782
07 травня
Хімія
Тема уроку. Генетичний
зв’язок між класами неорганічних сполук
Пригадайте!
схеми
класифікації речовин.
1.
Перш за все нагадайте, що ми називаємо речовинами?
2.
(Все з чого складаються фізичні тіла)
3.
Як класифікуються речовини?
4.
(В
залежності від ознаки класифікації:
а) за
походженням: неорганічні і органічні;
б) за чистотою: чисті і суміші;
в) за складом: прості і складні)
5.
Які речовини називаються складними? (Речовини, що
складаються із двох і
більше хімічних елементів
6.
Як класифікуються складні речовини? На які класи сполук
вони поділяються?
( Оксиди, основи, кислоти солі)
7. Нагадайте,
будь ласка, які речовини називаються оксидами, які властивості характерні для
них?
(Оксиди - складні речовини,
що складаються
із двох хімічних елементів, одним з яких є
Оксиген.
Валентність Оксигену в оксидах дорівнює
II. Поділяються на класи: основні, кислотні,
амфотерні. Можна добуті! взаємодією простих речовин з киснем.)
8. Які сполуки
називають основами?
(Основи
- складні речовини, що складаються із атомів металів і групи ОН. Група І -
валентна, тому її кількість залежить від валентності атомів металу. Поділяють
на луги і нерозчинні у воді сполуки).
7. Дайте
визначення кислотам, їх класифікації.
(Кислоти
- складні речовини, які складаються із атомів Гідрогену і кислотного залишку.
Валентність кислотного залишку визначає кількість атомів Гідрогену в сполуці.
Класифікують в залежності від ознаки: за наявність Оксигену і за кількістю
Гідрогену).
8. Які
сполуки називають солями?
(Солі - складні речовини, які
утворені атомом метшіу і кислотного залишку. Розподіляються на нормальні
(середні), кислі, основні)
Таким
чином ми з вами повторили класифікацію неорганічних сполук, а на сьогоднішньому
уроці спробуємо з’ясувати чи існують зв’язки між різними класами речовин, чи
можна переходити від одного класу речовин до інших, (тобто познайомимося із «Генетичним зв’язком
між класами органічних сполук».
У перекладі з грецької генетичний означає — такий, що стосується
походження, вивчає розвиток чого-небудь.
Розглядаючи хімічні властивості
сполук різних класів, можна простежити, як вони пов’язані за походженням, тобто
скласти генетичні ряди, в яких простежується споріднений зв’язок між класами
неорганічних сполук.
Генетичний
зв’язок
— це зв’язок між речовинами різних класів, що ґрунтується на
взаємоперетворенні речовин і показує походження одних речовин від інших.
Знання генетичних зв’язків пояснює
різноманітність класів неорганічних сполук і речовин у природі, відкриває перед
ученими перспективи створення нових речовин.
Було давно помічено, що речовини,
які беруть свій початок від простих речовин — металів, суттєво відрізняються за
властивостями від речовин, що беруть початок від неметалів. Тому розрізняють
два генетичних ряди: генетичний ряд металів
та генетичний ряд неметалів.
Генетичний
ряд
металів. Генетичний
ряд металів має такий
вигляд:
_
метал —> основний
оксид —>основа (луг) —> сіль.
Метал, що започатковує генетичний ряд, наявний в усіх його складних
речовинах, наприклад:
1
2 3
Ca —> CaO —>Са(ОН)2 —>СаС12
1)
2Са + 02 = 2СаО;
2) СаО
+ Н20 = Са(ОН)2;
3) Са(ОН)2
+ 2НС1 = СаС12 + 2Н20.
Звернути увагу учнів.
Правило
генетичних зв’язків:
1. Кількість стрілочок у схемі відповідає кількості рівнянь хімічних
реакцій, які необхідно скласти.
2. Сполуки, записані перед стрілочкою, обов’язково мають вступити в
хімічну реакцію.
3. Сполуки, записані пір ля стрілочки, мають утворитися внаслідок
реакції.
Проте, як вам відомо, нерозчинну
основу не можна добути з оксиду, піддавши його взаємодії з водою. Тому
генетичний зв’язок ускладнюється на одну ланку:
метал —> основний оксид —>сіль —> основа —> інша сіль.
Для заліза та сполук Феруму
він має вигляд:
1 2 3 4
Fe —> FeO—> FeS04
—> Fe(OH)2 —> FeCl2
1) 2Fe+O2=2FeO
2) FeO + H2SO4=FeSO4+H2O
3) 
FeSO4+2NaOH =Fe(OH)2 +Na2SO4
FeSO4+2NaOH =Fe(OH)2 +Na2SO4
4) Fe(OH)2+2HCl= FeCl2+2H2O
1. Генетичний
ряд неметалів. Генетичний ряд неметалів вибудовується за тим самим принципом,
що й металів, лише гідрат оксиду в ньому не основа, а кислота:
неметал
—> кислотний оксид —> кислота
—> сіль.
Розглянемо
генетичний ряд неметалів на прикладі сірки:
1 2 3
S —> S02
—> Н2S03
—> К2S03
2) Н20
+ S02 = Н2S03;
3) 2КОН
+ Н2S0з = К2S03
+ 2Н20.
2.
Генетичний
ряд неметалів, у якому основою виступає нерозчинна кислота. Цей ряд можна
представити за допомогою таких перетворень:
неметал —>
кислотний оксид —сіль
—> кислота —> кислотний оксид —> неметал.
Наприклад, генетичний ряд Сіліцію:
1 2 3 4 5
Si —> SіO2 —> Na2SiО3 —> Н2 SіО3
—> SiO2 —> Si.
1) Si + O2 = SіO2
2)
SіO2 + 2NaОH =
Na2SiО3 + Н2 О
3)
Na2SiО3 + 2НCl =
2NaCl + Н2SiО3
4)
Н2SiО3 = SiО2 + Н2 О
5)
SiО2 = Si + О2
Cхеми 1 і 2 можуть змінюватися. У
загальному вигляді така схема матиме набагато більш складну структуру.
Наприклад, схема 3.
Генетичний зв’язок класів неорганічних сполук.
Схема 3.
Аналогічно можна одержати кислоту із солі, оксиди з основ і
кислот, чисті метали й неметали з їхніх оксидів і солей і т. д. (Учні аналізують можливі шляхи
взаємоперетворень класів неорганічних сполук за схемою і доповнюють схему
генетичного зв’язку.)
Отже, ви ознайомилися
з типовими варіантами генетичних рядів металів і неметалів.
Проте
необов’язково, щоб з утворенням солі генетичний ряд завершувався. Його можна
продовжити і, зокрема, у зворотному напрямі:
1 2 3 4 5 6 7
Cu —> CuO —> CuS04
—>Cu(OH)2 —> CuCl2 —> Cu(OH)2 —> CuO —> Cu
1)
2Cu
+ 02 = 2CuO;
2) CuO + H2S04 - CuS04 + H20;
3)
CuS04
+ 2KOH - Cu(OH)2 + K2S04;
4)
Cu(OH)2
+ 2HC1 - CuCl2 + 2H20.
5)
CuСl2 + 2NaOH = Cu(OH)2
+ NaCl
t
6)
Си(ОН)2
—> CuO + Н20;
t
7)
CuO + Н2 —> Cu + Н20.
Установіть генетичний
ланцюжок добування натрій алюмінату.
А Al Cl3
Б Al
В Al (OH)3
Г Al 2O3
Al Al 2O3 Al Cl3 Al (OH)3 Na3AlO3
Рівняння
реакцій
1) 4
Al + 3O2=2Al2O3
2) Al2O3+
6HCl = 2 AlCl3+3H2O
3) 
AlCl3+3NaOH
= Al(OH)3 + 3NaCl
AlCl3+3NaOH
= Al(OH)3 + 3NaCl
4) Al(OH)3+3NaOH
= Na3AlO3+3H2O
2. Перетворення Сульфуру «зашифровані»
схемою:
+О2 гідратація +Al(OH)3
S àA àБ àВ
Розшифруйте
речовини А,Б,В; укажіть, до якого класу вони належать. Напишіть рівняння
реакцій.
1)
S+O2= SO2
2)
SO2
+
H2O = H2
SO3
3)
3
H2 SO3+2 Al(OH)3= Al2 (SO3)3+6 H2 O
«Сенкан»
Тема (іменник) __________________.
Визначення (опис) теми (2
прикметники)_________________________.
Дія, пов’язана з темою (3
дієслова)_____________________________________.
Ставлення до теми або її розуміння (фраза, що
складається з 4 слів)___________________________________________________________.
Синонім, або висновок до теми
(іменник)_____________________________.
Зв'язок.
Генетичний, складний.
Утворюється,
виявляється, встановлюється.
Існує генетичний
зв'язок речовин.
Ряд.
Пояснення до виконання домашнього
завдання:
Способи отримання солей:
взаємодія основних і кислотних оксидів між собою
взаємодія основ з кислотами
взаємодія солей з основами чи кислотами за умови
утворення нерозчинних речовин або виділення газу
У хімічній реакції, що описується
рівнянням
Ba(OH)2 + X → BaSO4 + H2O речовиною Х може бути
H2SO4
Na2SO4
Сіль Na2ZnO2 є продуктом реакцій
Zn(OH)2 + NaOH
ZnO + Na2O
В якому рядку правильно вказані продукти
реакції H3PO4 + Ba(OH)2 =
Ba3(PO4)2 + H2O
У схемі P→P2O5→X→Ca3(PO4)2 речовина Х
H3PO4
При взаємодії 12 грамів магнію із
хлоридною кислотою виділиться водень об’ємом
11,2 л
22,4 л
44,8 л
1,12 л
Оксиди утворюються під час хімічних
реакцій
взаємодії металів і неметалів з киснем
розкладанні нерозчинних основ при нагріванні
розкладанні нерозчинних солей при нагріванні
Домашнє завдання: Опрацювати
параграф 42 № 2.
Завдання для поурочного контролю
Завдання виконати до 12 травня
06 травня
Біологія
Тема: Ендокринна система. Залози внутрішньої
та змішаної секреції.
Складна будова людського тіла ще в стародавні
часи викликала захоплення вчених. Протягом багатьох століть вони безуспішно
намагалися знайти «верховного головнокомандувача», який керував організмом.
Того, хто керує всіма життєво важливими функціями і координує роботу окремих
клітин, органів і систем органів. Нарешті титул правителя в суверенному
королівстві організму відійшов до мозку — головного
і спинного. Але при кожному королі
зазвичай існує таємний радник, влада якого є дуже великою. Цим сірим
кардиналом, який тримається в тіні, є ендокринна
система. Ендокринна система так ретельно зберігала свої
секрети, що була відкрита вченими тільки на початку ХХ ст. І сьогодні ми
дізнаємося, яку ж роль ця система відіграє в організмі кожного із нас.
- залози зовнішньої секреції - це залози, які виділяють через протоки свої секрети на поверхню тіла або в порожнини тіла та органів (наприклад, слинні, потові, сальні, шлункові, молочні, слізні, кишкові);
-
залози внутрішньої секреції - це залози, які виділяють гормони у
внутрішнє
середовище й не мають вивідних шляхів. До цієї групи належать гіпофіз, епіфіз,
щитоподібна, при- щитоподібні , вилочкова, надниркові
залози;
-
залози змішаної секреції - залози, які виділяють як секрети, так і гормони. Це підшлункова
й статеві залози: яєчники та яєчка.
ЕНДОКРИННА
СИСТЕМА -
сукупність залоз, що утворюють гормони та забезпечують ендокринну регуляцію. Ендокринна система
людини бере участь у гуморальній регуляції, забезпечує збереження гомеостазу в
змінних умовах середовища, регулює ріст, розвиток, розмноження організму. Разом
з імунною системою формує та підтримує імунітет, з нервовою - здійснює
регуляцію діяльності органів, психічну діяльність, емоційну реакцію.
ЗАЛОЗИ
ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ
Гіпофіз - ендокринна
залоза, розташована при основі головного мозку. Це невелика залоза, маса
якої досягає 0,5 г. У гіпофізі розрізняють три частки: передню, проміжну
та задню. Кожна з них продукує гормони з різними функціями. Передня
частка гіпофіза виробляє гормони, які регулюють ріст людини (гормон росту)
та впливають на діяльність інших ендокринних залоз (тропні гормони).
Середня частка виробляє меланотропін, який сприяє синтезу меланіну й
зумовлює колір шкіри. Задня частка гіпофіза синтезує гормони, - вазопресину й
окситоцину. Вазопресин зменшує виведення сечі, підвищує кров'яний тиск, а
окситоцин стимулює діяльність молочних залоз у період вигодовування немовлят.
Епіфіз - це
ендокринна залоза, що розвивається як виріст проміжного мозку. Маса його в
дорослої людини - 100-200 мг. В епіфізі синтезується гормон мелатонін, який
запобігає передчасному статевому розвитку, бере участь у біологічних ритмах
організму та ін.
Щитоподібна залоза - ендокринна
залоза, розташована на передній поверхні щитоподібного хряща гортані. Вона
прикріплюється до трахеї й гортані щільною волокнистою тканиною й складається з
правої й лівої часток, з'єднаних перешийком. Це непарна й найбільша з
ендокринних залоз, маса якої близько 30-60 г. Щитоподібна залоза виділяє йодо-
вмісні гормон тироксин. Тироксин стимулюють ріст і розвиток органів і
тканин, особливо кісткової та нервової тканин. Крім того, він прискорює обмін
речовин і виділення енергії.
Прищитоподібні
залози - це ендокринні залози у вигляді маленьких тілець, занурених у тканину
щитоподібної залози. Прищитоподібні та щитоподібна залоза вкриті спільною
волокнистою капсулою. Загальна маса цих найдрібніших залоз - близько 0,3 г.
Клітини прищитоподібних залоз синтезують паратгормон, який регулює обмін
Кальцію.
Тимус - ендокринна
залоза, розташована за грудиною. Ця непарна залоза складається із залозистих
клітин, які утворюють дві частки, що нагадують вилочку. Маса й розміри залози
змінюються з віком. Тимус відіграє основну роль у розвитку клітинного
імунітету. Основним гормоном залози є тимозин, який впливає на диференціацію
Т-лімфоцитів.
Надниркові залози - парні
ендокринні залози, розташовані над нирками. Надниркові залози складаються з
двох шарів: зовнішнього коркового і внутрішнього мозкового, які функціонують
незалежно один від одного. У дорослої людини маса наднир- ників досягає 10-14
г. Корковий шар виробляє гормони кортикостероїди, які регулюють водно-сольовий
обмін та обмін білків, жирів і вуглеводів. Мозковий шар виділяє гормони
адреналін та норадреналін, що забезпечують негайну мобілізацію ресурсів організму,
активізацію функцій органів, спрямовану на виживання організму в стресових ситуаціях.
ЗАЛОЗИ ЗМІШАНОЇ
СЕКРЕЦІЇ - це залози, що утворюють секрети та гормони. До них належать
підшлункова залоза та статеві залози.
Підшлункова
залоза - залоза змішаної секреції, яка виробляє травний сік (зовнішня секреція)
та гормони (внутрішня секреція). Ця травна залоза розташована позаду
шлунка, складається з головки, тіла і хвоста. Підшлункова залоза має вигляд
видовженої пірамідки завдовжки 20 см. Гормони підшлункової залози -
інсулін і глюкагон - регулюють обмін вуглеводів.
Статеві залози - це залози
змішаної секреції, які виробляють статеві клітини (зовнішня секреція) й
статеві гормони (внутрішня секреція). Чоловічими статевими залозами людини
є яєчка, а жіночими - яєчники. Статеві залози разом з продукцією сперматозоонів
і яйцеклітин виділяють у кров статеві гормони - андрогени й
естрогени. Обидві групи гормонів утворюються як у чоловічих, так і в
жіночих статевих залозах. Однак у чоловіків переважають андрогени, а в жінок -
естрогени. Найактивнішими серед андрогенів є тестостерон, а серед естрогенів -
естрадіол та прогестерон. Статеві гормони починають вироблятися ще в
зародковому періоді, вони контролюють утворення й ріст усіх органів чоловічої
та жіночої статевих систем, визначають тип статури й особливості будови
кістково-м'язового апарату. У період статевого дозрівання вони відповідають за
формування вторинних статевих ознак, впливають на ріст, обмін речовин,
фізичний і психічний розвиток.
Представлення
результатів роботи та перегляд презентації з характеристики залоз ендокринної
системи.
Ø
Епіфіз, статеві залози,
щитоподібна залоза. («Зайві» — статеві залози, тому що вони належать до залоз
змішаної секреції, а епіфіз і щитоподібна — внутрішньої.)
Ø
Статеві залози, підшлункова
залоза, надниркові залози. («Зайві» — надниркові залози, тому що вони належать
до залоз внутрішньої секреції, а статеві і підшлункова — змішаної.)
Ø
Слинні залози, потові
залози, гіпофіз. («Зайві» — гіпофіз , тому що він належить до залоз внутрішньої
секреції, а слинні і потові — зовнішньої.)
ГОРМОНИ - це
біологічно активні речовини залоз внутрішньої секреції, що здійснюють
ендокринну регуляцію.
Гормони регулюють обмін речовин та
енергії (тироксин, інсулін), процеси росту й розвитку органів (гормон росту),
статеве дозрівання й розмноження (статеві гормони), психічні явища (ендорфіни),
реакцію організму на стресові ситуації (адреналін).
Домашнє
завдання: Опрацювати параграф 56,57
https://learningapps.org/2068848.
Результати навченості висилати не
потрібно.
05 травня
Хімія
Тема: Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей.
Між класами неорганічних сполук існує генетичний зв’язок:
• Одні
сполуки шляхом хімічних перетворень можна перевести в інші.
• Існує тісний зв’язок між
складом окремих класів сполук.
• Взаємоперетворення кожного
класу неорганічних сполук зумовлені їх фізичними й хімічними властивостями.
• Генетичний зв’язок дає
можливість припустити шляхи синтезу класів неорганічних сполук.
Можливе одержання різних класів неорганічних сполук із простих речовин
шляхом узаємоперетворення складних речовин.
Загальні способи одержання оксидів у промисловості
1) Багато речовин у природі
існують у вигляді руд, що містять оксиди. Наприклад:
• бурий
залізняк Fe2O3; •
червоний залізняк Fe3O4;
• боксити
Al2O3; • пісок, кварц
SiO2.
У цьому випадку одержання оксиду передбачає очищення і збагачення
руди.
2) Шляхом спалювання простих
речовин: N2 + O2 = 2NO
3) Шляхом спалювання складних
речовин:
4NH3 + 5O2 = 4NO +
6H2O
Лабораторні способи одержання оксидів
1) Шляхом
спалювання простих речовин:
C + O2 = CO2
2Mg + O2 = 2MgO
2) Шляхом спалювання складних
речовин:
CH4 + 2O2 = CO2 + 2H2O
3) Шляхом розкладання складних
речовин у процесі нагрівання:
Ca(OH)2 = CaO + H2O
H2SO3 = H2O +
SO2
CaCO3 = CaO + CO2
Одержання основ у промисловості
Луги — шляхом електролізу розчинів солей:
2NaCl +
2H2O = 2NaOH + Н2 + Cl2
Лабораторні способи одержання основ
1) Луги — шляхом розчинення
лужних і лужноземельних металів у воді:
2Na +
2H2O = 2NaOH + Н2
Луги — шляхом розчинення основних оксидів у воді:
CaO + H2O = Ca(OH)2
2) Нерозчинні основи — шляхом
дії лугів на солі:
Промислові способи одержання кислот
1) Безоксигенові
кислоти одержують шляхом розчинення галогеноводнів у воді:
HCl, H2S.
2) Виробництво оксигеновмісних
кислот — це складний багатостадійний процес, що ґрунтується на розчиненні кислотних
оксидів у воді:
SO3 + H2O = H2SO4
CO2 + H2O = H2CO3
Лабораторні способи одержання кислот
У лабораторії кислоти одержують шляхом дії більш сильних кислот на розчини
солей:
Одержання солей у промисловості
1) Із
природних сполук: CaCO3, Na2CO3, MgCO3, NaCl.
2) Шляхом сплавлення оксидів: Na2O + SiO2 = Na2SiO3
Лабораторні способи одержання солей
1) Шляхом
узаємодії кислотних оксидів з розчинами лугів:
Ca(OH)2 + CO2 = CaCO3 + H2O
2) Шляхом розчинення металів у
кислотах:
Zn + 2HCl = ZnCl2 + Н2
3) Шляхом узаємодії основних
оксидів з кислотами:
CaO + H2SO4 = CaSO4 + H2O
4) Шляхом узаємодії основ і
кислот:
2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + 2H2O
5) Шляхом узаємодії солей з
основами:
AlCl3 + 3NaOH = Al(OH)3↓ + 3NaOH
6) Шляхом
узаємодії солей з кислотами:
Na2CO3 + 2HCl =
2NaCl + CO2 + H2O
7) Шляхом узаємодії розчинів
солей:
AgNO3 + NaCl = AgCl↓+ NaNO3
Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника 40-41.
Завдання для поурочного контролю
04 травня
Біологія
Тема:
Сон. Біоритми.
Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання: Про який
стан організму йде мова в тексті?
Цей стан організму властивий не лише людині, як вважає більшість, а навіть
для тварин та комах. У певні моменти історії йому надавали особливого,
сакрального значення. За часів Римської імперії він ставав предметом розгляду
та аналізу в Сенаті, оскільки розцінювався, як послання богів.
Сон — це
періодичний стан організму людини, який характеризується виключенням свідомості
і зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
Засновником «науки про сон»
була Марія Михайлівна Манасеїна, жінка вчений, яка на цуценятах вивчала
значення сну для організму і дійшла висновку, що сон важливіший за їжу.
Під час сну відбувається
відновлення фізичних та психічних сил, що дозволяє адаптуватися до змін умов
зовнішнього і внутрішнього середовища.
Фізіологічні особливості сну.
Зазвичай природний сон включає
дві фази: повільний сон та швидкий.
В свою чергу повільний сон
ділять на 4 стадії:
-дрімоту;
-поверхневий сон;
-сон помірної глибини;
-глибокий сон.
-Як ви вважаєте, за якої
фази сну людина бачить сновидіння та скільки приблизно за часом тривають
сновидіння?
Повільний сон
Тривалість кожної фази
повільного сну складає від 70 до 120 хвилин. Повільний сон супроводжується розслабленням
скелетних м'язів, зниженням обміну речовин та активності роботи внутрішніх
органів.
Швидкий сон
Повільні ритми змінюються
швидкими бета- і альфа-хвилями електроенцефалографа. Тривалість швидкого сну —
20-30 хв. Він супроводжується напруженням скелетних м'язів, активізацією обміну
речовин та роботи внутрішніх органів. Під час швидкого сну людина бачить
сновидіння.
В окремих випадках цілі зони
кори великих півкуль продовжують працювати під час сну. Тоді люди бачать сни.
Сновидіння
Причина сновидінь — різна ступінь гальмування ділянок головного мозку. Домінантні зони кори
великих півкуль головного мозку гальмуються з меншою силою. Саме тому уві сні
людина може розв'язати складні задачі, пригадати місцезнаходження потрібної
речі, знайти геніальні шляхи розв'язання проблем. Відомо, що О. Пушкін створив
вірш під час сну, а Д.І. Менделєєв стверджував, що кінцевий варіант періодичної
системи йому приснився.
Зміст сновидінь завжди
стосується минулого, сьогодення, але не майбутнього.
Це цікаво
Цікаві факти розкриють для вас важливе значення снів у
житті людини
· Як ви вже знаєте саме під час сну, як він стверджував,
Д.І.Менделєєв побачив періодичну систему хімічних елементів. Але окрім нього,
сни були причиною багатьох винаходів для таких відоми людей, як: Ларрі Пейдж (ідея
для Google), Тесла (генератор змінного струму), Джеймс Уотсон
(Подвійна форма спіралі ДНК) і т.д.
· Ми пам’ятаємо лише 10% усіх наших снів. Після пробудження, вже
через 10 хв. 90% змісту буде втрачено, а сенс сну розвалиться, як картковий
будиночок.
· Як не дивно але усі, без вийнятку, бачать сни. Повна
відсутність їх свідчить про психічні захворювання. 60% людей просто їх не пам’ятають.
· Сліпі люди бачать сни. Навіть ті, які сліпі від
народження. Вони не бачать зображень в звичайному нам розумінні, але також
отримують в снах різні емоції: образи формуються через запахи, звуки, тактильні
відчуття.
· У снах ми бачимо лише реальних людей. Наша підсвідомість
не здатна самостійно і довільно генерувати обличчя людей. Тобто незнайомці у
снах- реальні люди, яких ми вже бачили, але не запам’ятали.
· Сни, як правило, бувають негативними. Рідше нам сняться
позитивні.
· За ніч ми можемо бачити до 7 різних снів.
· Наш мозок по-різному інтерпретує зовнішні подразники в
процесі сновидіння і дуже успішно вплітає їх у смислову канву сну.
· Чоловіки і жінки бачать сни по-різному.
· Здригання тіла, коли ми засинаємо-дуже поширене явище.
Воно абсолютно не шкідливе і називається «гіпнотичні ривки»
При сновидіннях активізується
потилична зорова зона мозку, рідше слухові й нюхові зони мозку та смакові
аналізатори.
Кольорові сни сняться творчим
особистостям. Чорно-білі сни сняться людям з аналітичним складом розуму.
Якщо людина бачить сни в м'яких
тонах, то й характер її психіки врівноважений.
Яскраві, чорні й червоні
відтінки свідчать про перевагу збудження або гальмування, тобто психічні
процеси неврівноважені.
Явища під час сну
1.Хропіння;
2.Скрегіт зубами;
3.Розмови;
4.Ходіння або лунатизм. Це дуже
рідкісний але потенційно небезпечний вид розладу сну.
5.Нічні жахи;
6.Сонний ступор або параліч.
7.Безсоння. Причиною може бути
нервове збудження, або застосування деяких хімічних речовин.
Необхідна тривалість сну
Тривалість сну зазвичай
становить 6-8 год на добу, але можливі зміни в досить широких межах (4-10 год).
При порушеннях сну його тривалість може становити від кількох хвилин до кількох
діб.
Тривалість сну менше ніж 5 год
(гіпосомнія) або порушення фізіологічної структури вважаються факторами ризику
безсоння.
Відсутність сну є дуже важким
випробуванням. Упродовж кількох днів свідомість людини втрачає ясність, вона
відчуває потребу в сні, періодично «провалюється» у пограничний стан зі
сплутаною свідомістю.
Якщо в людини порушений сон, то
через 30-60 годин порушується сприйняття навколишнього середовища; через 90
годин починаються галюцинації, через 200 годин — психоз, далі — летальний
кінець.
5 годин на добу спали В. М.
Бехтерев, Й. Ґете, Ф. Шиллер, 2—3 години — Т. Едісон, Наполеон, А. Гумбольдт.
4.Біоритми
Біоритмами
–це періодичне повторення зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів
і явищ живими організмами.
Їхній характер завжди індивідуальний. Залежно
від характеру біоритмів людей можна розділити на кілька біоритмічних типів, чи
хронотипів:
1) «сови», які пізно лягають
спати, найбільш активні в другій половині дня чи ввечері та вночі;
2) «жайворонки» — рано встають,
найбільш активні вранці; слабко виражений ранковий тип;
3) «голуби» — однаково активні
н різний час доби; слабко виражений вечірній тип.
-Які біоритми були характерні для тварин? (Тварин за добовими ритмами
поділяють на : денних і нічних; річні, пов’язані з природною зміною кліматичних
умов-міграція та сплячка)
Розрізняють:
· Зовнішні та
· внутрішні біоритми.
Зовнішні біоритми- пов'язані з
розташуванням Землі в космічному просторі та її обертанням навколо своєї осі та
Сонця.
Внутрішні- пов’язані з
фізіологічними процесами, що протікають в організмі людини: ритм дихання,
серцебиття, травлення, виділення.
В залежності від періодичності:
· добові
(чергування сну і неспання). Має дуже важливе значення для людини.
Контролюються «біологічним годинником»
«Біологічний годинник»-це пристосувальний механізм, що дозволяє живим організмам
орієнтуватися у часі
· сезонні,
· місячні,
· річні,
· багаторічні
Без біоритмів неможлива
нормальна взаємодія систем організму. Тому за ними можна судити про загальний
стан організму. Якщо біоритм порушується, починається патологія.
Велике значення мають сезонні біоритми. Вони визначають
належність захворюваності від пори року. Наприклад, кожної осені, й особливо
навесні більш частими стають загострення виразки шлунка, алергії та ревматизму.
Режим праці й відпочинку має
відповідати хронотипу. «Жайворонкам» не рекомендується працювати у вечірню
зміну чи вночі, тому що може порушитися синхронність дії біоритмів організму.
Результат — різке погіршення стану здоров'я. Збій біоритмів може відбутися й
коли людина різко змінює режим праці та відпочинку. Наприклад, під час
переходу на роботу позмінну чи повну цілодобову.
У випадку порушення
синхронності біоритмів різко погіршуються самопочуття і слабшає імунітет. Дуже
часто в людей, які належать до ранкових типів, але працюють уночі чи протягом
доби, порушується діяльність серцево-судинної системи й терморегуляція. Вони
постійно відчувають утому, слабкість, легкозбуджувані, їх організм не
відновлюється під час відпочинку. Крім того, вони Частіше, ніж інші, стають
«жертвами» загострень хронічних хвороб і застудних захворювань — ГРВЗ, грипу,
бронхіту.
Під час акліматизації до нових,
незвичних екстремальних чи кліматичних умов відбуваються зміни в діяльності
серцево-судинної, дихальної, травної систем, терморегуляції. Деякі люди
неадекватно сприймають зовнішні явища. Такі ж порушення виникають на початку
переходу на вечірню, нічну, добову і тризмінну роботу.
Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 54. Сторінка 238 Тестування «Який у мене
хронологічний тип?» (Відповіді чекаю в приватному повідомленні)
Поцікавтеся: «Летаргічний сон».
Виконати тести для контролю домашнього завдання відкривши
посилання join.naurok.ua Код доступу 615885
30 квітня
Хімі
Тема: Амфотерні
оксиди та гідроксиди.
Світ, що
нас оточує, наповнений хімією. І чим більше ви занурюєтесь у цей дивовижний
світ, тим дивовижні факти ви пізнаєте. Хімія служила і служить людині, тісно
пов’язана з іншими науками, знаходить порядок у хаосі, що нас оточує. Ви
повинні засвоїти не тільки основи знань хімії, а й уміти застосовувати набуті
знання на практиці.
Уявіть
собі: заходила ходуном земля під ногами, загуло небо, розкрилася гора, і раптом
з глибин землі, із самого пекла вирвалося полум’я і навалив густий дим.
Дослід 1. У фарфоровій ступці ретельно розтирають 50 г амоній дихромату. Порошок амоній
дихромату (NH4)2Cr2O7 висипають
в виготовлений макет вулкану. На вершині «вулкану» паличкою роблять лунку і вливають 1-2 мл
етилового спирту. Спирт підпалюють
сірником. Від тепла горіння спирту
починається бурхливо розкладатися амоній
дихромат. При цьому з «кратера» викидається сніп яскравих іскор і «вулканічний
попіл» - блідо-зелений хром (ІІІ) оксид Cr2O3
(NH4)2 Cr2O7 = Cr2O3 + N2 + 4H2O
Побачили
ми гірські породи та мінерали – червоний
залізняк (ферум (ІІІ) оксид) Fe2O3 та глинозем (алюміній оксид) Al2O3, який у природі в кристалічному вигляді утворює мінерал
– корунд. Його прозорі кристали забарвлені у червоний та синій колір
представляють собою дорогоцінні камені – рубін та сапфір.
На вітринах
магазинах є вироби зі скла – кришталь – адже його складова плюмбум (ІІ) оксид PbO. Зелений колір склу та фарфору набуває за рахунок хром (ІІІ) оксиду Cr2O3
На острові
працює завод по виготовленні фарби: цинкових білил, до складу яких входить цинк
оксид ZnO, коричневої
фарби залізного сурику – ферум (ІІІ) оксиду
Fe2O3, клейової та масляної фарби хром (ІІІ) оксиду Cr2O3
В аптеках
багато ліків то косметичних засобів, до складу яких входить цинк оксид ZnO та алюміній оксид Al2O3
Місцеве
населення користується автомобілем, адже цинк оксид ZnO – є
наповнювачами резин для колес; плюмбум (ІІ) оксид PbO– для заповнення комірок на акумуляторних пластинах.
Все навкруги відшліфовано. Це завдяки корунду
та його різновидам, які місять багато домішок і називають наждаком.
Al2O3 А Al (OH)3
Cr2O3 М Cr (OH)3
PbO Ф Pb (OH)2
ZnO О Zn (OH)2
Fe2O3 Т Fe(OH)3
Е
Р
Н
І
Всі
ці сполуки, з якими ми зустрілись є амфотерними сполуками.
Робота з підручником. Знайдіть визначення
амфотерності на стр. 213 підручника: Хімія, підручник для 8 класу,
загальноосвітніх навчальних закладів, О.В. Григорович – Харків, видавництво
«Ранок», 2016 – 256 с.
Вивчаючи
біологію, а точніше клас земноводних на прикладі жаби, ми звертали увагу на те,
що вона веде, як водний так і надземний спосіб життя, виявляючи двоякий спосіб
життя.
Хімічні
властивості амфотерних оксидів можна розглянути, повертаючись до схеми
генетичного зв’язку між основними класами неорганічних сполук
Основні
оксиди реагують з кислотами. Наприклад:
MgO + 2HCl = MgCl2 + H2O
Тому й амфотерні оксиди будуть реагувати з кислотами.
ZnO + 2HCl = ZnCl2 + H2O
Але амфотерні оксиди здатні реагувати з лугами:
ZnO + 2NaOH = Na2ZnO2+ H2O
До написання цього рівняння реакції ми повернемось трохи
пізніше.
Під час
екскурсії островом, ми звернули увагу на водойми, які були у вигляді рідин з
осадом: білого осаду – цинк гідроксид Zn(OH)2 жовто-бурого осаду – ферум (ІІІ)
гідроксид Fe(OH)3 синьо-сірого осаду – хром (ІІІ) гідроксид Cr(OH)3 ,
студенистого осаду алюміній гідроксиду Al (OH)3 (
формули дописуються до схеми 2)
Як же
можуть утворитись гідроксиди? Наприклад, цинк гідроксид.
ZnSO4 + 2NaOH = Na2 SO4 + Zn (OH)2
Як ви вважаєте, чи будуть ці сполуки виявляти амфотерні властивості?
Якими дослідами ми можемо це підтвердити?
Дослід 2. До утвореного осаду цинк гідроксиду доливаємо
розчин хлоридної кислоти.
Zn (OH)2 + 2HCl = ZnCl2 + 2H2O
Що спостерігаєте?
Отже, як основа цинк гідроксид реагує з кислотою – хлоридною
кислотою.
Дослід 3. До утвореного розчину цинк гідроксиду Zn (OH)2 додаєм по краплям натрій гідроксид NaOH
Zn (OH)2 + NaOH = Na2ZnO2 + 2H2O
У формулі Zn (OH)2 змінюємо порядок запису елементів на
загальноприйнятий для кислот.
H2
Zn O2+ 2NaOH = Na2 ZnO2 +2H2O
Що спостерігаємо?
Отже, як кислота, цинк гідроксид Zn (OH)2 ,
реагує з лугом – натрій гідроксидом.
Для
навчання
Для виконання тесту 2Cr(OH)3 
Cr2O3 +
3H2O
Cr2O3 +
3H2O
Домашнє завдання: опрацювати § 39, виконати вправу 6,7.
Що до виконання тесту. Враховується перший результат.
Всі відповіді є в підручнику та на
сайті. Читайте уважно!
29 квітня
Біологія
Тема
уроку:
Мова. Мислення . Свідомість
- Які властивості ВНД вищих ссавців
вплинули на розвиток ВНД людини?
(Утворення складних умовних
рефлексів, здатність до утворення міцних умовних рефлексів на основі
орієнтувального рефлексу, елементи конкретного мислення у людиноподібних мавп).
- Які особливості рефлекторної діяльності
кори головного мозку людини?
(У людини утворюється набагато
більше умовних рефлексів, утворюються вони швидше і більш міцні, багато
утворюється рефлексів на слово, здійснення умовних рефлексів контролюється
свідомістю, кожний умовний рефлекс – це фізіологічне і психічне явище).
- Яку роль грають ці звуки в
житті птахів?
- чи реагують тварини на слово?
- чим відрізняється сприймання
слів тваринами і людиною?
Подумати над словами О.С.Пушкіна,
який писав: “Мысль! Великое слово! Что же и составляет величие человека, как не
мысль!»
Що було першим СЛОВО чи МИСЛЕННЯ
Звичайно слово, тому що ми
мислимо, промовляючи слова.
Протягом навчання в школі
вам постійно доводиться щось порівнювати, аналізувати, узагальнювати.
Вправи на розвиток логічного мислення
Питання: Назвіть усіх цих дивовижних тварин одним словом.
Вправи на розвиток логічного мислення
Питання: Назвіть усіх цих дивовижних тварин одним словом.
Динозаври
Питання: Яку операцію зараз здійснив ваш мозок?
Узагальнення.
Питання: Яку операцію зараз здійснив ваш мозок?
Узагальнення.
Порівняйтебудову папороті та моху.
Яку операцію зараз здійснив ваш мозок?
Порівняння
- Розкажіть про будову нерва.
- Яку операцію зараз здійснив ваш мозок?
Аналіз.
Запис визначення
«мислення» в зошит: Мислення
– це процес узагальнюючого відображення властивостей предметів та явищ, їх
зв’язків та відношень, сукупність різних типів розумової діяльності. Продуктом
мислення є свідомість.
Сигнальні системи – два
основні фізіологічні механізми діяльності головного мозку. Будь-які зовнішні
подразнення утворюють першу сигнальну систему, характерну для
високоорганізованих тварин і людини. (рефлекси немовляти збільуються із віком).
Перша сигнальна система формується при впливі конкретних подразників – світла,
звуку, болю, запаху… Вона є формою безпосереднього відображення дійсності у
вигляді відчуттів та сприйняття.
Друга сигнальна система властива тільки
людині і формується при впливі мовних сигналів, тобто не безпосередніх
подразників, а їхнього словесного позначення.
Друга сигнальна система
утворюється на базі першої в процесі спілкування між людьми. Поняття про неї у
1932 р. запровадив І.П.Павлов.
Мовлення – це діяльність
людини, яка використовує мову з метою спілкування, вираження емоцій, оформлення
думки, пізнання навколишнього світу, планування своїх дій.
- слово – умовний
подразник;
- слово – основа
формування понять;
- слово – засіб
спілкування.
Словесні сигнали
поєднують у собі дві властивості: значеннєву і фізичну: звучання в усному
мовленні та контури літер і слів у письмовому. За допомогою слова відбувається
перехід від почуттєвого образу першої сигнальної системи до поняття, уявлення
другої сигнальної системи. Людина мислить словами, тому мислення нерозривно
пов’язане із діяльністю людини.
Мовленнєві центри
розвиваються після народження у лівій півкулі. Системи, які забезпечують
мовлення, поділяються на периферичні і центральні. До центральних належать
певні структури головного мозку, а до периферичних – голосовий апарат та органи
слуху. Водночас із мовленням розвивається і слух. Зі слуховими центрами
мовлення пов’язане й писемне мовлення. Тому розрізняють три форми мови:
слухову, зорову, кінетичну (письмову, жестів). Реалізація кожної форми
забезпечується функціонуванням відповідного аналізатора.
У процесі мовлення беруть
участь багато функціональних структур кори великого мозку, але окремі її
ділянки відіграють найістотнішу роль у виконанні цієї функції, тому їх
називають мовними аналізаторами або центрами мови. У задніх відділах нижньої
лобової звивини знаходиться центр артикуляції (центр Брока). Його пошкодження
призводить до втрати мови. У задній частині верхньої скроневої звивини
розташований слуховий центр Верніке. У разі його ураження втрачається здатність
розуміти зміст слів. На середній поверхні потиличної ділянки знаходиться
зоровий центр, пошкодження якого викликає втрату здатності впізнавати написане.
Мовна функція виконується лівою півкулею. Це
спостерігається в усіх правшів і 70% лівшів. Люди перестають розуміти одне
одного, якщо вони користуються різними мовами. Таке ж взаємне непорозуміння
трапляється в тому випадку, якщо в одні і ті самі мовні сигнали закладається
різний значеннєвий зміст.
Запис визначення
«свідомості» в зошит: Свідомість
– функція людського мозку, яка здатна відображати дійсність, формувати
суб’єктивну картину світу, на основі якої здійснюється ціленаправлена регуляція
взаємовідносин особистості з навколишнім світом.
Завдання: Подивіться в дзеркальце.
Питання:
Завдання: Подивіться в дзеркальце.
Питання:
- Скажіть, що робить дзеркальце?
- Якщо дзеркало відображає, чи
має воно свідомість?
- Назвіть відображення в живій
природі.
- Чим відрізняється відображення в неживій природі від живої? (Живі організми відображають акти
Нанесіть краплю чорнил на аркуш паперу, складіть його так, щоб чорнила розмазалися, роздивиться пляму і назвіть предмет, який вона нагадує.
- Подумайте, чому одне зображення
ви сприймаєте по різному?
- Як ви гадаєте, від чого це
залежить?
- Дайте пояснення, чому
свідомість називають найвищою формою відбиття?
Свідомість суб’єктивна, залежить від життєвого досвіду, рівня розвитку фантазії, настрою тощо.
Свідомість – це результат діяльності мозку, тісної взаємодії кори і підкоркових центрів.
Проблемне питання: Подумайте і скажіть,чи є свідомість у новонародженої дитини?
наша свідомість була б переобтяжена, якби кожна нова діяльність відбувалась під її контролем.
Те, що не знаходиться під контролем свідомості називається неусвідомленим.
Наведіть з власного досвіду приклади, які б характеризували роботу неусвідомленої форми вищої нервової діяльності.
Для НАВЧАННЯ https://naurok.com.ua/test/start/72927
Домашнє
завдання: вивчити §52,53,54(1)
Завдання для
поурочного контролю
28 квітня
Хімія
Тема. Хімічні
властивості солей
1.
Який склад солей ?
Напишіть загальну формулу.
МехRy , де
Ме – метал, R – кислотний залишок.
Солі – це сполуки, до складу яких входять метали й кислотні
залишки.
2.
Які існують правила назви солей: назва металу + (валентність Ме, якщо вона є змінною) + назва кислотного
залишку.
Приклади: Cu3(PO4)2
– купрум (ІІ) фосфат,
Na2SiO3
– натрій силікат,
NH4NO3
– амоній нітрат.
.К Л
А С И
Ф І К
А Ц І
Я С О
Л Е Й
Середні
|
Кислі
|
Основні
|
Подвійні
|
Мішані
|
Комплексні
|
MexRy
|
Mex(HR)y
|
[Me(OH)x]zRy
|
MeIMeIIR
|
MeRIRII
|
Mex
[комплекс]y
|
Al2(SO4)3
|
Al(HSO4)3
|
[Al(OH)2]2CO3
|
KAl(SO4)2
|
Ca(OCl)Cl
|
Na3[Al(OH)6]
|
2. Х І М
І Ч Н І В
Л А С
Т И В
О С Т
І С О
Л Е Й
Складання опорної схеми
В Л А С Т И В І С Т Ь
|
П Р И К Л А Д
|
Метал-1 + Сіль-1 Метал-2 + Сіль-2,або
МеІ + МеІІR
МеІІ + МеІR
Увага! У ряді напруг МеІ має бути ЛІВІШЕ від МеІІ !!!
|
Fe + CuCl2 Cu + FeCl2
CuCl2
+ Fe
не йде
Витяг
з ряду напруг: Мg Al Mn Zn Cr Fe Ni Sn Pb Cu Hg
|
Сіль-1 + Кислота-1 Сіль-2 + Кислота-2, або
МеRI + HRII
MeRII
+ HRI
Увага! У ряді леткості кислот HRII має бути ЛІВІШЕ від HRI
|
Na3PO4 + H2SO4
Na2SO4 + H3PO4
Na2SO4 + H3PO4
не йде
Витяг з ряду кислот: H2SO4 HCl=HNO3=H3PO4 H2SO3
H2S H2CO3 H2SiO3
|
Cіль-1 + Луг-1 Сіль-2 + Луг-2 або
Сіль-1
+ Луг-1 Сіль-2 + Основа
Увага! Сіль-1
має бути РОЗЧИННОЮ у воді.
|
Li2SO4 + Ba(OH)2
BaSO4 + LiOH
CuCl2 + KOH KCl + Cu(OH)2
|
Сіль-1 + Сіль-2
Сіль-3 + Сіль-4
Увага! Обидві солі-реагенти мають бути розчинними у воді. Хоча
б ожна з солей-продуктів має бути у воді нерозчинною.
|
AgNO3 + Na3PO4 NaNO3
+ Ag3PO4
ZnF2
+ BaS
ZnS + BaF2
|
Розклад під час нагрівання різні продукти
|
CaCO3 CaO + CO2
KNO3 KNO2 + O2
AgNO3 Ag + NO2 + O2
(NH4)2CO3
NH3
+ CO2 + H2O тощо
|
Лабораторна робота № 7. Взаємодія солей
з металами
У три пробірки наливаємо
по 1 мл розчину купрум (ІІ) сульфату й занурюємо по одній гранулі заліза,
алюмінію, цинку.
У наступні три
пробірки наливаємо по 1 мл розчину цинк сульфату й занурюємо по одній гранулі
міді, заліза, алюмінію.
- Що спостерігаєте?
Заповніть протокол.
Лабораторна робота № 8. Взаємодія солей з
лугами у водному розчині.
У дві пробірки
наливаємо розчини CuSO4 й ZnSO4, потім в обидві пробірки по краплях додаємо
натрій гідроксид до появи осаду.
Чому до розчину ZnSO4
натрій гідроксид необхідно додавати акуратно, по краплях?
А якщо, навпаки,
додавати розчин ZnSO4 до розчину натрій гідроксиду?
Лабораторна робота № 9. Реакція обміну між
солями в розчині
Домашнє завдання Опрацювати параграф 38
№ 5 ст.212
УВАГА!!!!! ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ВИКОНУЄТЬСЯ З ПЕВНИМИ НАЛАШТУВАННЯМИ:
ВИКОНАТИ СЛІД ДО НАСТУПНОГО УРОКУ.
ЗАЙШОВШИ НА ПОСИЛАННЯ, ВЕСТИ КОД ДОСТУПУ ТА СВОЄ ІМ’Я ТА ПРІЗВИЩЕ.
ЗМОГА ВИКОНАТИ ТЕСТ ЛИШЕ ОДИН РАЗ.
РОБИТИ СКРИНШОТ НЕ ПОТРІБНО. Я РЕЗУЛЬТАТИ БУДУ БАЧИТИ ВІДРАЗУ НА СВОЇЙ СТОРІНЦІ.
27
квітня
Біологія
Тема: Умовні та безумовні
рефлекси
1.Що таке нейрон?
2.Які є види
нейронів?
3.Що таке рефлекс?
4.Що таке рефлекторна
дуга?Її будова?
5.Скільки є
сигнальних систем?Яка притаманна лише людині?
6.Що таке інстинкти?
Умови нашого життя: й особистого, й соціального, й
міжнародного у наш час поступово змінюються. Які ж рефлекси: безумовні (тобто
природжені) або ж умовні (тобто набуті протягом усього життя) забезпечать
виживання людського організму?
Тема сьогоднішнього уроку умовні та
безумовні рефлекси
Задачі:
1.Дізнатися різницю між умовними та
безумовними рефлексами
2.Вивчити механізм утворення умовних
рефлексів
Поняття рефлекс увів відомий вчений Іван Михайлович
Сеченов.
Досліджував рефлекси Павлов Іван Петрович. Саме він увів
поняття «умовний рефлекс».
Павлов проводив досліди на собаках.
Умовні рефлекси, на відміну від безумовних, являються
індивідуальними, з'являються впродовж існування людини, особливі лише для неї;
отримали тимчасовий характер й здатні згасати з зміною умов навколишнього
середовища.
Умовні рефлекси, в своїй дії збігаючись із безумовними подразниками, здатні
набуваюти сигнального і попереджувального значень. Ці рефлекси забезпечують
людині змогу завчасно реагувати на негативні чи позитивні подразники.
Завдання 2.
Вироблення рухового умовного рефлексу.
1. Сядьте
рівно за партою, поклавши лікті на стіл.
2. За
командою вчителя «раз» підніміть праву руку, зігнувши її в лікті, а за
командою «два» — опустіть.
3. Виконайте
це двічі-тричі з невеликими інтервалами. Кожного разу команду вчитель
супроводжує стуком по столі указкою або олівцем.
4. На
четвертий раз вчитель лише стукає по столі, не даючи команди. Яка ваша реакція?
Як це можна пояснити?
Умови для формування умовних рефлексів
Умовні рефлекси здатні формуватися на основі безумовних. В процесі
індивідуального розвитку людського організму умовні рефлекси підпорядковують
навіть собі роль безумовних, пристосовуючи ці рефлекси відповідно до
новоутворених вимог зовнішнього середовища. Однак для формування умовних
рефлексів потрібні деякі правила, умови.
Першою і головною умовою являється збіг в часі одноразової або багаторазового впливу умовного подразника із безумовним подразником чи діями одразу після нього. Зокрема, споживання їжі здатне супроводжуєтися виділенням травних соків. Таким чином проявляється безумовнорефлекторна реакція. Із часом саме лише сервірування обіднього столу здатний спричинити виробництво організмом людини травних соків. Це і умовнорефлекторна реакція.
Другою досить важливою умовою при формуванні умовних рефлексів являється послідовність
дії подразників. Першим повинен виникнути умовний подразник (в даному
випадку сервірований стіл), а далі - безумовний (пожива). При цьому фізичне або
біологічне значення умовного подразника не має переважати дію безумовного.
В відповідь на вплив сильного умовного подразника виникає значне збудження
в відповідному центрі кори, це спричинить гальмування уже інших ділянок кори
головного мозку та заблокує формування умовного рефлексу. Так наприклад, коли
людина зібралася пообідати, покрила стіл, однак у даний час зателефонував хтось
з знайомих з цікавою розмовою. Людина на деякий час забуває про поживу.
Для формування умовних рефлексів треба теж, котрі кора мозку являлась
вільною від інших форм діяльності, а організм знаходився в нормальному
функціональному стані.
У відміну від тварин, в людини умовні рефлекси формуються не лише в
відповідь на певні сигнали, наприклад, шкільний дзвінок, а і на почуті чи
прочитані слова, малюнки, цифри. Так наприклад, в людини, що колись куштувала
лимон, згадка навіть про нього викликає слиновиділення. Це також
умовнорефлекторна реакція, однак у ній приймає участь ще і пам'ять (ця
інформація про кислий смак лимона закарбована у корі півкуль).
Дякуючи цьому людині властиве абстрагування і узагальнень, що становлять
основу мислення й свідомості. Саме так, процес навчання людей супроводжується
утворенням й накопиченням певної кількості умовних рефлексів.
Механізм формування умовних рефлексів
І. Павлов виявив, що формування умовних рефлексів грунтується на
установленні тимчасових зв'язків в корі півкуль мозку між нервовими центрами
безумовного рефлексу та умовного подразника. Головну функцію в створені
тимчасових зв'язків грає кора головного мозку, хоча підкіркові структури теж
отримали важливе значення для формування умовних рефлексів. Саме так, умовні
рефлекси утворюються в результаті взаємоузгодженої діяльності кори й
підкіркових центрів, саме тому структура рефлекторної дуги умовних рефлексів
достатньо складна.
Існує чимала різноманітність умовних рефлексів. Всі умовні рефлекси, за
котрих рефлекторна відповідь проявляється у діяльності внутрішніх органів,
належать до вегетативних (дихальні, харчові, серцево-судинні і інші). Умовні же
рефлекси, які пов'язані зі діяльністю скелетних м'язів, уже відносять до
соматорухових.
Найбільш складнішою формою індивідуальної поведінки являється розумова
діяльність, що являється результатом постійного формування нових нервових
зв'язків, що грунтуються на минулому досвіді.
Ми звами розглядали,що є різні типи темпераменту та проводили дослідження
Домашнє завдання
§ 49,50 опрацювати
УВАГА!!!!! ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ДОМАШНЬОГО
ЗАВДАННЯ ВИКОНУЄТЬСЯ З ПЕВНИМИ НАЛАШТУВАННЯМИ:
ВИКОНАТИ СЛІД ДО НАСТУПНОГО УРОКУ.
ЗАЙШОВШИ НА ПОСИЛАННЯ, ВЕСТИ КОД ДОСТУПУ ТА СВОЄ ІМ’Я
ТА ПРІЗВИЩЕ.
ЗМОГА ВИКОНАТИ ТЕСТ ЛИШЕ ОДИН РАЗ.
РОБИТИ СКРИНШОТ НЕ ПОТРІБНО. Я РЕЗУЛЬТАТИ БУДУ БАЧИТИ
ВІДРАЗУ НА СВОЇЙ СТОРІНЦІ.
23 квітня
Хімія
Тема. Солі, їх склад і назва, фізичні властивості, поширення в природі та
практичне застосування.
1. Які класи складних
неорганічних сполук ви знаєте?
2. Що таке Оксиди?
3. За кількістю атомів
Гідрогену кислоти бувають
4. Оксиди поділяються на…
5. Розчинні у воді основи
називаються…
6. Що таке кислоти?
·
Перегляд ролику «Це наше і це твоє. Сіль»
Питання:
1. Про яку сіль йдеться в
даному відео? (кухонна сіль).
2. А чи тільки одна сіль
зустрічається на нашій планеті? (Ні)
·
відео «Солі. Зразки солей»
Складаючи формулу солі, треба на першому місці ставити хім. символ металу,
а потім – кислотний залишок (підручник парагр. 26, ст. 137).
Види солей
Середні – якщо є надлишок лугу.
Кислі – якщо є надлишок кислоти.
Основні – якщо є повне заміщення гідроксильних груп на кислотні залишки.
(воді, води,
водою)
перегляд відео
«Поширення солей в природі»
Або перегляньте
Домашнє
завдання. Опрацювати
матеріал параграфу 37
Виконати тести https://naurok.com.ua/test/start/27653222 квітня
Біологія
Тема: Поняття про вищу нервову діяльність та її
основні типи. Дослідницький практикум №5
Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпера метру. Умовні
та безумовні рефлекси.
Під темпераментом Гіппократ розумів і анатомо-фізіологічні, й
індивідуально-психологічні особливості людини. Він пов'язував типи темпераменту
з переважанням в організмі одного з «життєвих соків», а саме крові, чорної
жовчі, світлої жовчі і слизу, які циркулюють у людському організмі.
Гіппократівська теорія стала основою для
виникнення вчення про темперамент, згідно з яким існує чотири типи
темпераменту. Залежно від переважання тієї або іншої рідини в організмі людина
має відповідні темпераментальні характеристики:
·
Переважання
чорної жовчі — робить людину депресивною, пригніченою й песимістичною (меланхолік);
·
Переважання
світлої жовчі — робить людину дратівливою, збудливою й неврівноваженою (холерик);
1)
Проблемне
запитання – які типи ВНД у тварин і людини?
(За
І. П. Павловим).
Заповнення
таблиці учнями з використанням параграфа
підручника.
Типи
ВНД
|
Сильні
|
Слабкий
|
||
Спокійний
|
Жвавий
|
Неврівноважений
|
||
Сила
Врівноваженість
Рухливість
|
Сильний
Врівноважений
Інертний
|
Сильний
Врівноважений
Рухливий
|
Сильний
Неврівноважений
Збудливий
|
Слабкий
Врівноважений
Гальмівний
|
Темперамент
|
Флегматик
|
Сангвінік
|
Холерик
|
Меланхолік
|
Темперамент і динаміка психологічного життя
людини (повідомлення вчителя, після якого учні відповідають на запитання)
Темперамент -
головна властивість особистості. Його вважають найбільш стійкою характеристикою
особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх
сферах життєдіяльності. Тому кожній людині потрібно мати уявлення про типи
темпераменту і властивості нервової системи, про власний тип темпераменту,
вміти визначати особливості темпераменту
людини за поведінковими виявами.
І.П.
Павлов, доводячи наявність певної закономірності у вияві індивідуальних
відмінностей, висунув гіпотезу, що в основі їх лежать фундаментальні
властивості нервових процесів - збудження та гальмування, їх врівноваженість і
рухливість.
Сила
нервової системи визначає її працездатність. Вона виявляється насамперед у
функціональній витривалості, тобто здатності витримувати тривалі чи
короткочасні, але сильні збудження. Врівноваженість нервових процесів - це
баланс між процесами збудження та гальмування, а їхня рухливість - швидкість
зміни збудження та гальмування. Рухливість нервових процесів виявляється в
здатності змінювати поведінку залежно від умов, швидко переходити від однієї
дії до іншої, від пасивного стану до активного чи навпаки. Якістю, протилежною до
рухливості, є інертність нервових процесів. Нервова система інертніша тоді,
коли потребує більше часу чи зусиль для переходу від одного процесу до іншого.
Ці
якості нервових процесів утворюють певні системи, комбінації, які й зумовлюють
тип нервової системи.
І.П.
Павлов розумів тип нервової системи як вроджений, який відносно слабко схильний
до змін під впливом оточення і виховання. Він називав
його генотипом. На думку Павлова, властивості нервової системи
утворюють фізіологічну основу темпераменту, що є не чим іншим, як психічним
виявом загального типу нервової системи.
Властивості
нервової системи, особливості темпераменту більш-менш очевидно виявляються і
«читаються» у поведінці людини. Кожна людина має свою власну манеру триматися,
впливати на інших. Одна говорить спокійно, врівноважено, постійно усміхається,
легко пробачає образи. Інша в цих самих ситуаціях повільна, замислена, часто
побоюється сказати зайве, довго пам´ятає образи. Хтось говорить голосно, прагне
лідирувати в спілкуванні, жваво жестикулює, швидко переходить від однієї теми
розмови до іншої. А хтось говорить тихо, рідко змінює позу, скупий на жести і
міміку, при цьому ніби «застрягає» на деталях. Усе це - вияв індивідуальності
людини, її темпераменту.
2)
В. Мерлін:
«Уявіть собі 2 річки – одну спокійну, другу стрімку. Течія першої ледь помітна,
у неї немає бурхливих водоспадів, сліпучих бризок. Течія другої –
протилежність. Річка швидко несеться, вода гуркотить, вдаряючись об каміння,
піниться.»
-
Що має на увазі автор?
3)Психологічна
характеристика темпераментів.
Робота учнів з таблицею
Основні ознаки
|
Типи
темпераменту
|
|||
Холерик
|
Сангвінік
|
Флегматик
|
Меланхолік
|
|
Чутливість
Реактивність
Активність
Врівноваженість реактивності та активності
Пластичність
Емоції
Адаптація
Настрій
Мова
Терпіння
Комунікативність
Ставлення до роботи
Поведінка
|
Знижена
Підвищена
Підвищена
Реактивність переважає
Знижена
Сильні, короткочасні
Швидка
Нестійкий, бадьорий
Голосна, різка
Слабке
Висока
Із захопленням
Неврівноважена
|
Знижена
Підвищена
Підвищена
Врівноважені
Висока
Мінливі
Дуже швидка
Стійкий, життєрадісний
Голосна, жива
Помірно велике
Рівномірна
З енергією
Добре врівноважена
|
Знижена
Знижена
Підвищена
Активність значно переважає
Знижена
Слабкі
Повільна
Стійкий
Монотонна, повільна
Дуже слабке
Невисока
Дуже добре врівноважена
|
Підвищена
Знижена
Знижена
Слабкі
Знижена
Глибокі і тривалі
Важка
Нестійкий, песимістичний
Тиха
Велике
Низька
Нерівномірна активність
Дуже неврівноважена
|
Виконання Дослідницького практикума
Дослідницький практикум
Тема: Визначення
особистого типу вищої нервової діяльності
Мета: визначити за допомогою тестування тип темпераменту та силу нервових
процесів.
Обладнання: тести
для визначення типу темпераменту.
Хід роботи
Завдання
1. Визначення сили нервової системи
1.
Протягом 30 с поставте у кожному із шести
квадратів максимальну кількість крапок, переходячи від одного квадрата до
іншого в точно зафіксований час (по 5 с на квадрат)
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
К-ть крапок:
|
К-ть крапок:
|
К-ть крапок:
|
К-ть крапок:
|
К-ть крапок:
|
К-ть крапок:
|
Силу нервової
системи діагностують на підставі аналізу графіка працездатності за формою
кривої згідно з нижчевказаним критерієм. Типи динаміки максимального темпу
руху проілюстровані графіками (рис 1)
Рис. 1. Графіки: а - опуклого типу;
б - рівного типу; в - низхідного типу; г - проміжного та увігнутого типів.
Завдання
2. Визначення типу темпераменту
1. Вам пропонується відповісти на
56 запитань.
2. Прочитайте їх і дайте
відповідь, чи погоджуєтеся ви з даним твердженням. Якщо погоджуєтеся, то в
бланку для відповідей поряд із відповідним номером поставте знак «+» , якщо ні
знак «–».
Пам’ятайте, що в тесті немає
«поганих» і «хороших» відповідей. Кращою буде та відповідь, яка першою у вас
виникла.
1. Ви відрізняєтеся непосидючістю.
2. Ви запальні й імпульсивні.
3. Найчастіше ви нетерплячі.
4. Ви ініціативні й рішучі.
5. Ви завзяті, навіть
уперті.
6. Ви швидко
орієнтуєтеся в суперечках, спритні.
7. Ритм вашої діяльності
нерівномірний, стрибкоподібний.
8. Ви полюбляєте
ризикувати.
9. Ви легко
пробачаєте образи.
10. Ваша мова швидка й емоційна.
11. Ви часто страждаєте від
своєї неврівноваженості.
12. Ви не терпите недоліків.
13. Вас захоплює все нове.
14. Ваш настрій часто змінюється.
15. Ви життєрадісна й весела
людина.
16. Енергія б’є ключем, ви завжди
зібрані.
17. Ви часто залишаєте
розпочате на півдорозі.
18. Ви не завжди адекватно
оцінюєте свої сили.
19. Ваші інтереси й
захоплення часто змінюються.
20. До планів, що
змінилися, і до нових обставин ви звикаєте легко.
21. Вам не складно
відволікатися від своїх справ, ви можете швидко вирішити чужі проблеми.
22. Ретельна і копітка
праця не для вас.
23. Ви чуйні, любите
спілкування.
24. Ваша мова виразна й
голосна.
25. Ви не панікуєте навіть
у складних ситуаціях, у вас відмінне самовладання.
26. Ви легко засинаєте й
швидко просинаєтеся.
27. Вам складно
зосередитися, прийняти обмірковане рішення.
28. Ви непослідовні,
неуважні.
29. Ви
стримана й холоднокровна людина.
30.
У своїх словах і справах ви послідовні.
31.
Ви обережні й розважливі.
32.
Витримані, умієте очікувати.
33.
Ви мовчазна людина, не полюбляєте порожніх балачок.
34.
Ваша мова розмірена, спокійна.
35.
Ви грамотно розподіляєте свої сили, ніколи не викладаєтеся повністю.
36.
Ви дотримуєтесь розпорядку дня, ви чітко плануєте свої справи.
37.
Спокійно сприймаєте критику, байдужі до пересудів.
38.
Вам складно швидко переключитися на іншу діяльність.
39.
З іншими людьми у вас рівні, добрі стосунки.
40. Ви
акуратні, педантичні у дрібницях.
41.
Вам складно пристосовуватися до нових умов і планів, що змінилися.
42.
Ви не полюбляєте багато рухатися, повільні.
43. Ви сором'язлива людина.
44. Зміна обстановки викликає у вас
збентеження.
45. Ви невпевнені в собі,
своїх силах.
46. Самотність не обтяжує
вас.
47. Невдачі й неприємності
надовго виводять вас із рівноваги.
48. У складні життєві
періоди ви замикаєтеся в собі.
49. Ви не надто витривалі, швидко
втомлюєтеся.
50. Ваша мова тиха, іноді
невиразна.
51. Ви автоматично переймаєте
риси характеру співрозмовника та його манеру говорити.
52. Ви сентиментальні і
вразливі.
53. У вас завищені вимоги до себе
й навколишнього світу.
54. Вам властива деяка
млявість і підозрілість.
55. Вас легко скривдити.
56. Вам приємно, коли оточуючі
вам співчувають.
3. Обробка
результатів:
У тесті 4 групи запитань, у
кожній із них — 14 тверджень.
Перші 14 (з першого по
чотирнадцяте твердження) описують холеричний темперамент.
Друга група (15-28 твердження)
характеризує сангвініка.
Третя група (29-42 твердження)
стосується флегматичного типу темпераменту.
Четверта група (43-56 твердження)
описує меланхолічний темперамент.
Якщо в якійсь із груп ви одержали
більше 10 плюсів, то цей тип темпераменту у вас домінантний. Якщо кількість
плюсів 5-9, то ці риси виражені у вас значною мірою.
І якщо позитивних відповідей
менше 4, то риси такого типу темпераменту слабко виражені.
3.
Зробіть висновки,
відповівши на запитання:
1)Який з типів
темпераменту Вам найбільше
властивий?____________________________________________
2)Як впливає ваш
темперамент на стосунки з оточуючими?_________________________________________
3)Чи існує, на вашу думку, зв’язок між
темпераментом і культурою поведінки в колективі? Відповідь поясніть. ____________________________________________________________________
Домашнє завдання: прочитати параграф № 48,49(1п.) Виконати в робочих зошитах дослідницький
практикум (цікавий для самого себе).
Виконати тести
для контролю https://naurok.com.ua/test/start/97336
21 квітня
Хімія
Тема: Хімічні
властивості кислот. Використання кислот
Кислоти переважно вступають в реакції заміщення та
обміну.
1) Основні типи
хімічних реакцій
Сполучення: А + В → С
Розкладу: А → В + С
Заміщення: А + ВС → АС + В
Обміну: АВ + СD → AD + CB
1. Особливості реакцій заміщення:
елемент, яким утворена проста речовина має бути активнішим, ніж той, що входить
до складу складної речовини.
Наприклад: взаємодія металів з кислотою.
2. Три умови протікання реакцій
обміну до кінця:
1) випадання осаду (↓) – нерозчинні речовини
(користування таблицею «Розчинність кислот, основ і
солей у воді» на форзаці підручника)
2) виділення газу (↑): H2S↑, H2CO3 (CO2↑ + H2O), H2SO3 (SO2↑ + H2O), NH4OH (NH3↑ + H2O)
3) утворення води
• Дія кислот на індикатори
Хімічні
властивості кислот.
Взаємодія
кислот з оксидами металів (основними та амфотерними):
Мідну стружку
(Cu) поміщаємо в пробірку і додаємо концентрованої нітратної кислоти (HNO3(конц.)). Спостерігаємо
змінення забарвлення розчину і виділення газу бурого кольору нітроген
(IV) оксид (NO2).
Рівняння реакції: Cu + 4HNO3(конц.) = Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O
Взаємодія
кислот з основами:
Найбільш характерною хімічною
властивістю кислот є їх здатність реагувати з основами (а також амфотерними
оксидами) з утворенням солей, наприклад:
H2SO4 +
2NaOH = Na2SO4 + 2H2O (реакція обміну)
2HNO3 + FeO =
Fe(NO3)2 + H2O (реакція обміну)
2HC1 + ZnO = ZnCl2
+ H2O (реакція обміну)
В результаті останньої реакції
утворюється цинк хлорид.
Взаємодія кислот з
солями:
Na2S +2HCl = 2NaCl +
H2S↑ (реакція обміну)
Na2SiO3 +
2HCl = 2NaCl + H2SiO3↓ (реакція обміну)
2NaCl + H2SO4 =
Na2SO4 + 2HCl↑
Реакція обміну – хімічна
реакція, у процесі якої дві складні речовини обмінюються своїми складовими
частинами з утворенням двох нових речовин.
Розглянемо, як взаємодіють кислоти з металами.
Для експерименту в три пробірки наливаємо хлоридну
кислоту; у першу додаємо шматочки мідного дроту, у другу — гранули цинку, у
третю — магнієву стружку.
— Чому метали неоднаково реагують із кислотою?
Це пов’язано з властивостями металів. М. М. Бекетов
розташував метали відповідно до їх активності в ряд від найсильніших до найслабших.
Цей ряд так і називається — ряд активності металів.
(Розглядаємо таблицю, знаходимо ряд активності металів у підручнику на
форзаці). Водень серед металів перебуває
не випадково. Він розділяє метали на активні, які витісняють водень із розчинів
кислот, і ті, що не взаємодіють із розчинами кислот і водень не витісняють.
Запишемо рівняння реакцій:
тип реакції. (Реакція заміщення)
Увага! Нітратна кислота по-особливому реагує з металами.
Водень не витісняється жодним із металів, наприклад:
3) Із попередніх уроків ми знаємо, що кислоти можуть
реагувати тільки з якими оксидами? (З основними)
Насиплемо в пробірку кальцій оксид, додамо розчин
хлоридної кислоти. Що спостерігаємо? (Оксид розчинився)
Запишемо рівняння реакції:
СаО + 2НСl СаСl2 +
Н2O
Це реакція обміну — дві складні речовини обмінюються
своїми складовими.
4) У пробірку наливаємо натрій гідроксид, додаємо кілька
крапель фенолфталеїну — розчин забарвлюється в малиновий колір. Потім по
краплях додаємо хлоридну кислоту. Яку ознаку реакції спостерігаємо?
(Знебарвлення розчину)
Запишемо рівняння хімічної реакції:
NaOH + НСl = NaCl + Н2О
— Чому знебарвлюється розчин? (Середовище стало
нейтральним) (Реакція обміну)
Така реакція між розчинами кислот і основ називається
реакцією нейтралізації.
Висновок. Кислоти взаємодіють із солями.
5) Кислоти можуть витісняти більш слабкі кислоти з їхніх
солей. Здійснимо реакцію, яку вам доводилося спостерігати багато разів, коли
мама гасила оцтом соду.
Наливаємо в пробірку розчин натрій карбонату й додаємо
кілька крапель хлоридної кислоти. З'являються бульбашки газу — ознака
протікання хімічної реакції. Запишемо рівняння:
Перегляньте урок
або
Домашнє
завдання: Параграф 35. Опрацювати
таблиці на форзаці підручника, в кінці.
№ 6 ст 191.
15 квітня
Біологія
У нас сьогодні контрольна робота. Пишемо на
подвійних листочках , переписуємо
завдання
Контрольна робота
з біології у 8 класі з теми «Зв’язок організму людини із
зовнішнім середовищем. Сенсорні
системи»
1 рівень
Виберіть одну правильну відповідь.(0,5 б)
1. Світлочутливі рецептори ока містяться в:
а)
білковій оболонці,
б) судинній оболонці,
в)
райдужній оболонці, г)
сітківці .
2.Звук
підсилює:
а)зовнішнє
вухо, б)середнє вухо,
в)внутрішнє
вухо, г)барабанна перетинка.
3.
Смакові рецептори розташовані:
а)
на поверхні язика, в) на щоках,
б) під
язиком, г)на піднебінні.
2 рівень
Оберіть правильні відповіді у кожному завданні:(1б)
1.До зовнішнього
вуха належать:
а) півколові
канали, б) завитка,
в) вушна
раковина, г) слуховий прохід.
2.Фоторецептори
це:
а)пігментні клітини, б) колбочки,
в) палички, г) гангліозні
клітини.
3У сітківці розрізняють:
а) склисте тіло,
в)сліпу пляму,
б) жовту пляму,
г) склеру.
3 рівень
1. Встановіть відповідність між органами зору та їх функціями:(1,5 б)
Органи зору: Функції:
а)рогівка,
1 пропускає промені світла,
б) зіниця,
2 регулює кількість світла,
в) кришталик,
3 заломлює промені світла,
4 фокусує
промені світла.
2.Встановіть відповідність між видами чутливості та їх
органами сприйняття:
Види чутливості Органи сприйняття
а) нюх,
1 шкіра,
в) смак,
2 вухо,
б) дотик,
3 слизова оболонка верхньої частини
носових ходів,
4 слизова
оболонка язика.
3.Вибудуйте правильну послідовність складових смакової
сенсорної системи :
а) хеморецептори-смаковий нерв-смаковий центр
великого мозку,
б) смаковий нерв-хеморецептори-смаковий центр
великого мозку,
в)смаковий центр великого мозку-хеморецептори-смаковий
нерв,
г) зорові рецептори-смаковий нерв-смаковий центр великого
мозку.
4 рівень
Опишіть будову і
функції слухової сенсорної
системи.(3б)
14 квітня
Хімія
Тема: Хімічні
властивості лугів і нерозчинних гідроксидів.
1. Які класи складних неорганічних сполук
ви знаєте? (оксиди, основи, кислоти, солі)
2. Складні речовини утворені атомами
гідрогену і кислотними залишками називаються ( кислоти)
3. Як
називаються речовини з допомогою яких виявляють кислоти, луги
( індикатори)
4. У результаті взаємодії кислотного й основного
оксидів утворюється... (Сіль)
5. Що необхідно знати, щоб правильно
утворити формулу речовини
( валентність)
6. За кількістю атомів Гідрогену кислоти поділяються на...(Одно, двох
,триосновні)
7. Які оксиди називають кислотними (неметалів)
8. Яка кислота і де виробляється нашим організмом? (хлоридна кислота, в
шлунку).
9. Які кислоти ми використовуємо в
їжі?( органічні кислоти: яблучна, оцтова, щавлева, лимонна)
10. Яку кислоту ми п’ємо разом з газованими напоями?(карбонатну
кислоту)
11. Складні неорганічні речовини
утворені атомами металу і гідроксогрупами – це (Основи)
12. Розчинні у воді основи називаються...(Лугами)
2.Завдання
1) Знайдіть у правому стовпчику назви
гідроксидів, формули яких знаходяться у лівому стовпчику.
№п/п
|
Лівий
стовпчик
|
Правий
стовпчик
|
1.
|
CuOH
|
Барій
гідроксид
|
2.
|
Fe(OH)3
|
Ферум(ІІ)
гідроксид
|
3.
|
KOH
|
Купрум (ІІ)гідроксид
|
4.
|
Fe(OH)2
|
Купрум (І)
гідроксид
|
5.
|
Cu(OH)2
|
Ферум
(ІІІ) гідроксид
|
6.
|
Ba(OH)2
|
Калій
гідроксид
|
2) Гра «Третє зайве»: Підкресли зайве і поясни чому.
а)CaO, NO2, , K2O
б) NaNO3, H2SO4,
H2CO3
в) Al2O3,
Li2O, ZnO
г)SO2, CuO, P2O5
Ситуація. Тетянка разом з мамою вирішили зробити генеральне прибирання на кухні:
вичистити поверхні кухонної плити, раковини, внутрішньої поверхні
мікрохвильової печі. Для цього вони вирішили скористатись універсальним засобом
для кухні «Містер Мускул». Раптом частина їдкої рідини хлюпнула мамі на руку.
Жінка швидко змила її водою. Але далі завагалась: чим обробити уражену ділянку
– розчином питної соди чи борної кислоти або розбавленим водою оцтом? За
порадою звернулась до доньки, учениці 8 класу. Що порадила донька мамі? Чому?
Щоб зрозуміти природу речовин, їх місце серед інших сполук, процеси
взаємоперетворення, необхідно вивчити хімічні властивості речовин.
Тож продовжуємо вивчати основи, досліджуючи
їх властивості.
Зараз
за допомогою таблиці «Взаємозв’язок між
класами неорганічних сполук» припустіть,
які хімічні властивості проявлятимуть основи.
«Взаємозв’язок
між класами неорганічних сполук»
|
||||
Основний оксид
|
Кислота
|
Основа
|
Сіль
|
|
Кислотний оксид
|
+
|
+
|
||
Кислота
|
+
|
+
|
+
|
|
Основа
|
+
|
+
|
||
Сіль
|
+
|
+
|
||
Чи впливає склад основ на їх хімічні властивості?
На це запитання ми зможемо відповісти, коли
експериментальним шляхом дослідимо властивості. Згадуючи про те, що луги -
„їдкі” речовини з ними, як із
кислотами, потрібно працювати в захисному одязі у гумових рукавичках і при
потраплянні на шкіру теж потрібно чимось нейтралізувати цю речовину.
А чи
підійдуть ті ж самі засоби нейтралізації, що й для кислот? Що це взагалі за
речовини? І на це питання ми відповімо розглянувши сьогоднішній урок.
1. Дія на індикатори (тільки для лугів!)
ЗАПИШІТЬ таблицю в зошитах.
Лужне
|
Нейтральне
|
|
Лакмус
|
синій
|
фіолетовий
|
Метилоранж
|
жовтий
|
оранжевий
|
Фенолфталеїн
|
малиновий
|
безбарвний
|
Учні аналізують побачене, роблять висновки і
заносять спостереження в таблицю.
Який індикатор найкраще використовувати для визначення
лугів?
2.Взаємодія основ з кислотами.
а)луги з кислотами.
NaOH+HCl→NaCl+H2O
б)взаємодія лугів з солями
CuSO4 + 2КOН = К2SO4
+ Cu(OН)2↓
в)нерозчинні основи при
нагріванні розкладаються:
Cu(OH)2→CuO+H2O
г)взаємодія лугів з солями
FeCl3 + 3NaOН = Fe(OН)3 + 3NaCl
FeSO4 + 2NaOН = Na2SО4
+ Fe(OН)2↓
д)взаємодія
лугів з кислотними оксидами
Са(OH) 2 + СO2 → СаCO3 + H2O
6KOH + P2O5 → 2K3PO4 + 3H2O
Домашнє завдання: Прочитати параграф 33, Вправа 5,6 ст. 180
Виконати тестові завдання https://naurok.com.ua/test/start/41949
Немає коментарів:
Дописати коментар